Мазут з російських танкерів. Чи дістанеться він наших берегів?

У грудні минулого року сталася аварія танкерів «Волгонефть-212» та «Волгонефть-239» в Керченській протоці, через що значна кількість мазуту потрапила у морське середовище.

В січні забруднення виявили в рекреаційній зоні «Катранка» на території Лиманської громади у Білгород-Дністровському районі.

За повідомленням Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, «осередки чорної речовини у вигляді згустків розміром 0,5—5 см за зовнішніми ознаками нагадують нафтопродукти. Лінія забруднення узбережжя має ширину 1,5—2 метри, протяжність близько 1,5 км, розташування на відстані 24 метри від моря. Фахівці екоінспекції відібрали проби морської води та ґрунту, щоб провести дослідження на наявність нафтопродуктів». Міністерство захисту довкілля звернулося до профільних відомств, включаючи «Адміністрацію морських портів України», для координації зусиль із локалізації можливого розповсюдження мазуту у морських водах. Адміністрація судноплавства підтвердила, що можливо буде залучити спеціальні нафто-сміттєзбиральні засоби морського флоту АМПУ.

Що відомо наразі. Міністр Міндовкілля Світлана Гринчук обговорила наслідки аварії з послом Туреччини Левентом Більгеном. Вона розповіла послу про звернення України до міжнародних інституцій та комунікацію з Румунією та Болгарію щодо моніторингу забруднення.

«Триває ретельний збір даних та аналіз спеціалістами УкрНЦЕМ радіолокаційних знімків за допомогою супутників Sentinel-1, німецького та іспанського TerraSAR-X і PAZ, прогнозу поширення забруднення з урахуванням поточних та прогнозних гідрометеорологічних умов, а також типу та кількості нафтопродуктів», — повідомила міністр.

За даними УкрНЦЕМ, мазут, який потенційно міг дістатися північно-західного шельфу Чорного моря, наразі перебуває у вигляді згустків через низьку температуру води. Ці згустки мазуту поступово збільшують свою вагу та заглиблюються. З потеплінням ситуація може змінюватися, тому країни Чорноморського регіону мають здійснювати постійний моніторинг за розвитком ситуації та реагувати на загрози.

Так, 13 січня іспанським супутником PAZ зроблено знімок біля західного узбережжя Криму, район Каламітської затоки. На даному знімку не спостерігаються можливі мазутні плями.

14 січня супутником Sentinel-1 зроблено знімок у північно-західній частині Чорного моря, чорні ділянки біля мису Тарханкут можуть вказувати на наявність мазутних плям. Довжина цієї ділянки становить близько 10 км.

14 січня німецьким супутником TerraSAR-X було зроблено знімок біля мису Тарханкут. На збільшеному фрагменті видно чорні ділянки, які можуть вказувати на наявність мазутних плям.

Посол Туреччини запевнив, що підтримує ініціативи України та інформуватиме турецьку сторону про наслідки аварії та позицію Міндовкілля.

«Порушення росією морського права є системним і потребує втручання на міжнародній арені. росія багато років використовує річкові танкери у морі і сьогодні тримає в ізоляції офіційні дані щодо аварії. Це створює додаткові проблеми для участі країн Чорноморського басейну у подоланні наслідків», — зауважила на зустрічі Світлана Гринчук.

Мустафа Левент Більген підкреслив, що захист екосистем Чорного моря є спільною справою Туреччини та України. Жодна країна Чорноморського басейну не захищена. За словами посла, яскравим свідченням цього є те, що Туреччина бореться з морськими мінами на своїх узбережжях. Це є беззаперечним свідченням впливу російської війни далеко за межами територій бойових дій.

Наприкінці січня в Одеській ОВА відбулося позачергове засідання комісії з питань ТЕБ та НС. Головне питання — запобігання екологічній катастрофі в Чорному морі. Як повідомляється, всім уповноваженим органам, зокрема Держекоінспекції, Українському науковому центру екології моря, Інституту морської біології, обласному центру контролю та профілактики хвороб МОЗ України, головам місцевих адміністрацій і громад, Адміністрації морських портів, природно-заповідним установам, Держпродспоживслужбі та Держекоінспекції було доручено: посилити контроль акваторії та узбережжя Чорного моря, забезпечити систематичний відбір проб та лабораторні дослідження, у разі виявлення нафтопродуктів — забезпечити первинні заходи захисту, їх збір та тимчасове зберігання з послідуючою утилізацією, подати дані та підготувати наявні нафтозбирачі, біосорбенти, бонові загородження, розрахувати необхідні ресурси для ліквідації забруднення, очистити забруднені території акваторії за погодженням із ЗСУ, розрахувати завдану шкоду довкіллю.

Згодом в ОВА відбулася пресконференція, на якій виконуючий обов’язки начальника Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу Владислав Хрущ розповів журналістам, що інспекція відповідно до доручення Державної екологічної інспекції України здійснює моніторинг акваторії Чорного моря та прибережної зони. Інспекція визначила точки спостереження вздовж узбережжя та кожного дня здійснює обстеження.

У результаті здійснення лабораторних досліджень проб води на наявність нафтопродуктів у відділі інструментально-лабораторного контролю інспекції перевищень ГДК не виявлено (нафтопродукти — 0,04 мг/дм3 при нормованих значеннях ГДК 0,05 мг/дм3). За результатами аналізу зразків піску з мазутом, які були направлені на дослідження до науково-дослідної установи «Український науковий центр екології моря», вміст нафтових вуглеводнів у зразку становить 10,5% мас., або 105 г/кг речовини.

З огляду на опис відбору проб найбільш ймовірно, що ці нафтопродукти потрапили на узбережжя з моря під час шторму. Речовина з таким рівнем забруднення становить потенційну екологічну загрозу. В морській воді вона може слугувати джерелом забруднення екосистеми внаслідок поступового розчинення та розкладання. Гранично допустима концентрація (ГДК) нафтових вуглеводнів у воді становить 0,05 мг/л, що суттєво нижче рівня забруднення дослідженого зразка.

Інспекція є органом, на який покладені обов’язки не тільки щодо фіксації випадків агресії рф, а й здійснення розрахунків збитків, завданих навколишньому середовищу.

Усі випадки фіксації з підтверджуючими документами, фотографіями, розрахунками збитків передаються до оперативного штабу при ДЕІ України, і до Офісу генерального прокурора України. Надалі ці матеріали будуть скеровані до Міжнародного суду ООН для отримання компенсації за масштабну та довготривалу шкоду, завдану росією навколишньому природному середовищу.

Дар’я АЛЄКСЄЄВА