За гуманізм, за демократію, за громадянську та національну згоду!
||||
Газету створено Борисом Федоровичем Дерев'янком 1 липня 1973 року
||||
Громадсько-політична газета
RSS

Економіка та фінанси

Владислав Невеселий: «Наше завдання — сприяти розвитку регіональної економіки через механізм приватизації»

№73—74 (11417—11418) // 12 сентября 2024 г.
Владислав Невеселий

Два місяця тому новим керівником Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях був призначений Владислав Невеселий. В біографії спеціаліста, який народився у місті Вознесенськ, — робота в банківській сфері, він очолював Службу автомобільних доріг у Миколаївської області, був депутатом Миколаївської обласної ради.

Тому природно, що знайомство розпочалося з питання: чи вдалося за ці два місяця озирнутися, зрозуміти, з чого слід починати, щоб Регіональне відділення ФДМУ по Одеській та Миколаївській областях змогло виконати поставлені завдання?

— Початок роботи на новій посаді — це без перебільшення унікальна можливість провести глибокий аналіз поточної ситуації та побудувати стратегію розвитку, — відповідає Владислав Невеселий. — Я вже заглибився у вивчення процесів у відділенні і готовий поділитися першими спостереженнями.

Команда. Наш колектив має багатий досвід і безперечний потенціал. Однак, як показав початковий аналіз, існує потреба в систематичному підвищенні кваліфікації співробітників у сфері сучасних методів роботи та використанні інноваційних технологій. Це дозволить нам не лише оптимізувати поточні процеси, але й вийти на якісно новий рівень ефективності.

Процеси. Існуючі процеси, безумовно, потребують оптимізації. Бюрократичні бар’єри, безперечно, уповільнюють нашу роботу та знижують гнучкість у прийнятті рішень. Впевнений, що шляхом ретельного аналізу та впровадження сучасних інструментів управління ми зможемо значно підвищити ефективність нашої діяльності.

Взаємодія з зовнішніми партнерами. Регіональне відділення має значний потенціал для зміцнення співпраці з потенційними інвесторами та державними органами. Впевнений, що вдосконалення комунікаційних стратегій та побудова довгострокових партнерських відносин дозволить нам залучити додаткові ресурси та розширити сферу нашого впливу.

Я розглядаю свою нову посаду як можливість внести свій вклад у розвиток Регіонального відділення та вивести його на новий рівень. Вважаю, що спільними зусиллями ми зможемо досягти поставлених цілей та забезпечити стабільне зростання ефективності роботи нашої структури.

— Які завдання поставлені на цей рік, що із запланованого вже вдалося зробити, а що ні, і чому?

— План по приватизації в Одеській та Миколаївській областях — 400 мільйонів гривень. На сьогодні проведено 59 аукціонів, сукупна ціна продажу об’єктів склала 169,6 млн. грн., у тому числі по Одеському регіону — 36 об’єктів на 134,1 млн. грн., по Миколаївському — 23 об’єкти на 36,5 млн. грн.

Крім того, активно працюємо над підготовкою до приватизації в цьому році ще декількох єдиних майнових комплексів, які прогнозновано матимуть попит серед потенційних інвесторів.

— Які недоліки у приватизаційних процесах та в оренді державного майна вже вдалося виявити?

— Основною проблемою є жахливий стан об’єктів. Багато підприємств, що виставляють на приватизацію, нагадують руїни. Для таких об’єктів складно зайти покупців.

Із орендованим майном ситуація дуже схожа.

У цьому році ми зіштовхнулись з частими випадками зриву аукціонів, коли переможець аукціону, що пропонує найбільшу ціну, відмовляється від підписання протоколу аукціону або не оплачує ціну продажу у визначений термін. Слід зазначити, що такий сценарій в цьому році відбувається не по масштабних об’єктах, а саме по невеликих об’єктах окремого майна у віддалених районах області. Такий учасник надалі втрачає право брати участь у торгах .

— Більше року діє закон, який відкрив можливість проводити приватизаційні аукціони з продажу великих державних активів. Скільки таких об’єктів налічується в Одесі та скільки в області? Чи з усіх буде проведено аукціони цього року?

— Приватизація об’єктів великої приватизації здійснюється безпосередньо Фондом державного майна України, регіональні відділення здійснюють лише приватизацію об’єктів малої приватизації, тому стосовно фактичних планів по об’єктах великої приватизації слід запитувати інформацію в центральному апараті Фонду. Переліки об’єктів великої приватизації затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Україна планує цього року відновити велику приватизацію. До неї відносять об’єкти, балансова вартість яких перевищує 250 млн. гривень. Наразі відомо, що на продаж хочуть виставити пакети акцій 17 підприємств енергетичної та харчової галузей, видобувної, хімічної та переробної промисловості, машино- та приладобудування та інші.

Серед них Одеський припортовий завод, що знаходиться у місті Южне Одеської області. Це великий виробник аміаку та карбаміду. Завод намагаються продати вже багато років

— На Одещині у сфері приватизації є «довгограючі» історії. Наприклад, ПАТ «МВО «Оріон», яке неодноразово було «героєм» публікацій в нашій газеті. Як ви вважаєте, чи вдасться на цих об’єктах навести порядок?

— Історія таких підприємств, як ПАТ «МВО «Оріон», на жаль, сповнена негативних подій минулого, серед яких штучне банкрутство та рейдерські захоплення. Ці фактори значно ускладнюють їх розвиток. Нині проведена державна реєстрація права власності на об’єкти нерухомості підприємства, що суттєво підвищило його інвестиційну привабливість.

5 вересня відбувся успішний онлайн-аукціон з приватизації державного пакета акцій у кількості 2883281 шт., що становить 50% статутного капіталу ПАТ «Машинобудівне виробниче об’єднання «Оріон» в Одесі. Торги проходили в електронній торговій системі «Прозорро.Продажі».

За право власності на об’єкт змагалося 7 учасників. Початкова ціна активу становила 4,4 млн. грн., а переможна — 120 млн. грн. Зростання вартості відбулося у 27,36 раза. Покупець додатково сплатить 24 млн. грн. ПДВ, тож загальний економічний ефект може становити 144 млн. грн.

— Як відомо, під час війни вартість нерухомості падає. Наскільки виправдано зараз проводити велику приватизацію? Адже навряд доки не завершиться війна, об’єктами, що виставляються на продаж, зацікавляться іноземні інвестори.

— Питання про доцільність проведення великої приватизації під час війни є актуальним і потребує зваженого аналізу. Дійсно, зазвичай військові конфлікти негативно впливають на вартість активів, зокрема нерухомості. Однак у випадку України ситуація має низку особливостей, які роблять приватизацію не лише можливою, а й необхідною.

Які є аргументи на користь проведення великої приватизації?

По-перше: фінансова підтримка держави. Приватизація дозволяє залучити значні кошти до державного бюджету, які можна спрямувати на фінансування оборони, гуманітарної допомоги та відновлення інфраструктури. Крім того, продаж неефективних державних підприємств зменшує навантаження на бюджет і звільняє ресурси для інших важливих завдань.

По-друге: стимулювання економіки. Приватизація приваблює як вітчизняних, так і іноземних інвесторів, що сприяє розвитку економіки, створенню нових робочих місць і підвищенню конкурентоспроможності українських підприємств. Нові власники зацікавлені в модернізації підприємств, впровадженні інновацій і підвищенні їхньої ефективності.

Проведення приватизації на прозорій платформі «Прозорро.Продажі» забезпечує рівні умови для всіх учасників і мінімізує корупційні ризики. А прозорість процесу підвищує довіру іноземних інвесторів до української економіки.

Нарешті, приватизація дозволяє державі зосередитися на розвитку ключових галузей економіки та соціальної сфери, передаючи неефективні підприємства в приватні руки.

Тепер про те, чому іноземні інвестори можуть бути зараз зацікавлені в приватизаційних процесах.

Перспективність українського ринку. Незважаючи на війну, Україна має значний потенціал для економічного зростання. Багато іноземних інвесторів розглядають український ринок як перспективний для довгострокових інвестицій.

Державна підтримка. Уряд України надає іноземним інвесторам низку преференцій і гарантій, що робить інвестиції в українську економіку більш привабливими.

Дисконт на активи. Військові дії можуть призвести до зниження вартості активів, що робить їх більш привабливими для інвесторів, готових до довгострокових інвестицій.

— Новий Закон дозволяє Фонду держмайна розпоряджатися підсанкційним майном. Чи є таке на території Одеської та Миколаївської областей?

— Наразі в управлінні Фонду 1196 активів (з них 33 реалізовано) 58 підсанкційних груп та осіб. Серед них: Віктор Янукович, Михайло Шелков, Володимир Сальдо, Сергій Шелков, Артемій Лебедєв, Олег Дерипаска та інші.

Офіс цифрової трансформації ФДМУ запустив сайт, який містить перелік арештованих активів росіян і колаборантів, які передані в управління Фонду. Сайт має назву Націоналізовані активи Фонду Sanction List – https://sanlist.spfu.gov.ua/. Сайт створений з метою інформування в кілька кліків, аби кожен міг дізнатися все про арештоване майно колаборантів або російських олігархів, яке надалі може принести прибуток державі.

Серед реалізованих об’єктів в Одесі назову квартиру площею 175,5 м2, яка розташована на першій лінії від моря в районі Французького бульвару, яка колись належала російському олігарху Михайлу Шелкову. Вона продана за 4 мільйони гривень. Також реалізована квартира, яка була власністю колаборанта Володимира Сальдо, площею 128,5 м2. Вона розташована в одному з найпрестижніших районів Одеси — біля пляжу «Аркадія», продана за 2,9 мільйона гривень.

Додам, що націоналізовано Миколаївський глиноземний завод, який належав російському олігарху Олегу Дерипасці. Тепер завод працюватиме на розвиток української економіки. Конкретної дати аукціону поки ще не призначено.Слідкуйте за актуальними новинами на офіційних ресурсах ФДМУ

— Як проводиться контроль за учасниками конкурсів, щоб представники країни-агресора не змогли хитрими способами стати власниками майна України?

— Законодавство України передбачає суттєві обмеження щодо оренди та приватизації державного нерухомого майна для осіб, до яких застосовано санкції. Це пов’язано з необхідністю захисту національних інтересів України та запобігання незаконному збагаченню осіб, які можуть бути пов’язані з агресором.

Так, пункт 4 статті 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» прямо забороняє бути орендарем державного нерухомого майна фізичним та юридичним особам, до яких застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції). Це означає, що такі особи не можуть укладати договори оренди державного нерухомого майна, а також продовжувати вже існуючі договори.

Закон України «Про санкції» визначає поняття санкцій, порядок їхнього застосування та наслідки. Він передбачає широкий спектр санкцій, які можуть бути застосовані до фізичних і юридичних осіб, у тому числі обмеження в здійсненні господарської діяльності. Застосування санкцій до особи автоматично означає, що вона не може бути орендарем державного нерухомого майна відповідно до вимог Закону «Про оренду державного та комунального майна».

Ну і Закон України «Про приватизацію державного і комунального майна», який регулює порядок приватизації державного і комунального майна. Хоча безпосередньо він не згадує про заборону оренди для осіб, до яких застосовано санкції, але загальні принципи цього Закону (прозорість, конкуренція, захист державних інтересів) передбачають, що такі особи не можуть брати участь у приватизаційних процедурах.

Додамо, що санкційний список постійно оновлюється, тому організації, які здійснюють оренду державного майна, регулярно перевіряють інформацію про своїх орендарів та покупців.

— Чи вистачає Регіональному відділенню Фонда фахівців, щоб відповідати вимогам сьогодення та виконувати поставлені перед ними завдання?

— Мені, як керівнику, вже зрозуміло, що найважливішою задачею є зберегти існуючий колектив професіоналів, який сформувався в Регіональному відділенні за наслідком черги скорочень.

Працівники цього колективу чесно виконують свою справу, незважаючи на дуже великі обсяги роботи, різноплановість, різноманітність завдань та необхідність термінового їх виконання, що спричиняє велику навантаженість на дуже невелику кількість працівників

— І останнє питання: чи є взаєморозуміння з обласними органами влади?

— Ми підтримуємо тісні партнерські відносини з Обласною військовою адміністрацією, що підтверджується підписаним у листопаді 2023 року меморандумом про співпрацю, який спрощує взаємодію між організаціями, дозволяє ефективно обмінюватися інформацією, проводити спільні заходи комунікації та здійснювати ефективне управління державним майном. Наш діалог є регулярним та конструктивним. Адже наше завдання — сприяти розвитку регіональної економіки через механізм приватизації.

Інтерв’ю вів Олег СУСЛОВ



Комментарии
Добавить

Добавить комментарий к статье

Ваше имя: * Электронный адрес: *
Сообщение: *

Нет комментариев
Поиск:
Новости
08/11/2023
Запрошуємо всіх передплатити наші видання на наступний рік, щоб отримувати цікаву та корисну інформацію...
20/11/2024
Продовжується передплата, і відповідно благодійних вчинків стає більше — люди бажають подарувати газету тим, хто немає можливості зараз її передплатити з різних причин...
20/11/2024
Верховна Рада 19 листопада ухвалила проєкт державного бюджету на 2025 рік. Головний фінансовий документ країни підтримали 257 народних депутатів, 35 проголосували проти, 12 утримались, а 21 не голосував...
20/11/2024
Реагуємо на черговий напад ворога. В ОВА провели засідання комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій...
20/11/2024
Погода в Одесі 22—27 листопада
Все новости



Архив номеров
ноябрь 2024:
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30


© 2004—2024 «Вечерняя Одесса»   |   Письмо в редакцию
Общественно-политическая региональная газета
Создана Борисом Федоровичем Деревянко 1 июля 1973 года
Использование материалов «Вечерней Одессы» разрешается при условии ссылки на «Вечернюю Одессу». Для Интернет-изданий обязательной является прямая, открытая для поисковых систем, гиперссылка на цитируемую статью. | 0.029