Перейменування: хто враховував наслідки?

Хочу висловитися з приводу перейменувань топонімів міста Одеси. Дуже був здивований, коли дізнався, що без участі мешканців Одеси це питання було вирішено не на їх користь. Хочу це підтвердити на прикладі вулиці Толбухіна.

По-перше, коли я був у 90-х роках депутатом Одеської міської ради і працював у комісії з питань культури, то неодноразово порушував питання про недоцільність проведення таких заходів, як поспішне перейменування, але мене мало хто слухав.

А тепер конкретно. Так, зараз дійсно існує закон, який треба виконувати. Але підходити до цього потрібно виважено, тому що, крім політичних, є ще й економічні та соціальні аспекти.

Почнемо з політичних. Що поганого зробив для України маршал Толбухін (до речі, вулиця чомусь називалась Генерала Толбухіна)? Герой війни, який боровся не тільки за руських, а й за українців, євреїв, молдован. Після війни плідно працював до останніх своїх днів.

Тепер економічний аспект. У зв’язку з перейменуванням тисячі фізичних та юридичних осіб повинні будуть оформляти нові правовстановлювальні документи. Навіщо та й за чий рахунок? Крім того, виправляти домові книги, прописку у паспортах, тощо... Навіщо? Служби міськради будуть виробляти та встановлювати нові таблички. За кошти міськради? Так це наші з вами кошти! Замість того, щоб направити їх на першочергові потреби, особливо в умовах війни.

А взагалі свербіж перейменування існував завжди, але зараз він прийняв гіперболічні форми. Сподіваюсь, що не дійде до того, щоб перейменувати Одесу, бо до цієї назви була причетна Єкатерина ІІ...

Володимир МЕЛЬНИЧЕНКО. Депутат Одеської міської ради початку 90-х років