За гуманізм, за демократію, за громадянську та національну згоду!
||||
Газету створено Борисом Федоровичем Дерев'янком 1 липня 1973 року
||||
Громадсько-політична газета
RSS

Культура

Микола Палiєнко — лауреат фонду Т. Шевченка

№93—94 (9815—9816) // 27 июня 2013 г.
Микола Палiєнко

Бiографiя Нацiональної премiї iменi Тараса Шевченка, яка є державною вiдзнакою, має пiвстолiтню iсторiю. А в першi роки незалежностi України культурна громадськiсть разом з дiаспорою заснували фонд Т. Шевченка i щорiчну премiю «В своїй хатi своя правда, i сила, i воля». Серед трьох цьогорiчних лауреатiв фонду названо iм’я одеського поета Миколи Палiєнка. Президент Людмила Красицька, з Кобзаревих нащадкiв, так охарактеризувала вердикт правлiння стосовно нашого земляка:

— Микола Палiєнко — письменник, автор багатьох поетичних збiрок, серед яких «Зоря Шевченка», «Послання з Чернечої гори», «Свята пора Кобзаря», невтомний поширювач шевченкового слова, просвiтянин. Дiстав нагороду за багаторiчну плiдну працю на нивi популяризацiї шевченкового слова i думки: органiзацiю урочистостей, конференцiй, створення гурткiв, центрiв, радiо- й телепередач, iнiцiативу та участь у встановленнi пам’ятникiв Кобзаревi на Одещинi.

Напередоднi вручення почесної вiдзнаки, яке проходить на Чернечiй горi у Каневi, наш кореспондент поспiлкувався з Миколою Олександровичем.

— «Вечерняя Одесса» щиросердо вiтає Вас, Миколо, нашого багаторiчного автора, з шевченкiвською вiдзнакою. Знаємо, що поетична Шевченкiана є наскрiзною темою Вашої творчостi. А коли написали перший твiр про Кобзаря?

— Ледве звiвшись на ноги, я залюбки навiдувався до свого дiдуся. В нього був кiнь, подарований солдатами-визволителями Вознесенсько-Бузького краю. Дiд брав мене на пiдводу, коли їхав у поле чи до рiки. А в хатi мою увагу привертала велика книга на домотканому обрусi. Дiд шанобливо брав ту книгу, хрестився на портрет на обкладинцi й починав читати. Уголос. За «Кобзарем» я й азбуку вивчив, запам’ятав чимало коротких вiршiв. Тож у школi став активним читцем саме шевченкiвської поезiї — «Заповiту», «Реве та стогне Днiпр широкий», «Садок вишневий коло хати», усi «Думки». За якихось два-три роки рецитацiй Шевченка зi сцени мене вже знали в сусiднiх селах. Тож якось у четвертому класi вчителька менi сказала: «Так тобi щиро аплодують i школярi, i дорослi, як ти читаєш Шевченка. А може б ти, Микольцю, написав свого вiршика про нього. Спробуй. Тiльки ж про рими не забувай!». Десь за тиждень мого вiрша вже слухала вчителька з директором школи, кiлька стовпчикiв скоротили. 9 березня менi випало вiдкривати вiршиком Шевченкiвський шкiльний концерт. За кiлька днiв його надрукувала районна газета. Згодом поштарка принесла гонорар. Мати долучила якiсь свої копiйки, купила лiтр гасу для гнотової лампи i велiла: «Читай, Миколо, i пиши». Моя сценiчна практика по селах, шевченкове слово, дароване людям, згодом привело мене на обласне радiо.

— Шевченкiвська тема — камертонна для багатьох поетiв. Однi зважуються створити два-три вiршi, iншi — цикл творiв, а коли стачає хисту i вiдваги — поему. Борис Нечерда замолоду написав розлогий твiр, але у зрiлому вiцi для «Вибраного» залишив тiльки чотири фрагменти з поеми. Чим пояснити таке ваше тривале, Миколо Олександровичу, занурення у вiдповiдальну, складну тему?

— Мене надовго «зарядила» поїздка у 27 рокiв на лiтературний фестиваль в Орськ, мiсця заслання Тараса Григоровича. Я побачив, почув, надихнувся величезною шаною до постатi нашого Кобзаря, його мучинецької долi в десятирiчному засланнi, тираноборчої потуги його творiв, занотованих у захалявну книжечку. Там я почув десятки перекладiв поезiї Шевченка мовами як народiв колишнього СРСР, але й представникiв країн iнших континентiв.

Я вчитувався — знову i знову — у надихаючу поезiю нашого нацiонального генiя, вивчав його бiографiю, науковi дослiдження, перечитував спогади. Потужнi iмпульси вловлював на шевченкiвських мiсцях — чи то була Черкащина, чи Чернiгiвщина, чи Подiлля i Волинь, чи столичний Київ.

Вдячний колишньому директоровi видавництва «Маяк» Дмитру Буханенку, котрий у складних умовах знаходив ресурси для моїх тематично однорiдних книжок Шевченкiани. Щедро подавав такi добiрки редактор львiвського журналу «Дзвiн» Роман Кудлик. Знаходжу пiдтримку освiтян, багато виступаю в школах Одеси i областi.

— А який щасливий мотив чи поштовх подвигнув на створення «Маленької книжечки Тарасика»?

— Починаючи з 60-х рокiв минулого столiття дiти України читають роман Оксани Iваненко «Тарасовi шляхи», в якому особливо яскраво вiдображенi дитячi роки Шевченка. П’ять рокiв тому склалася книжечка моїх власних поетичних ремiнiсценцiй, образних коментарiв до окремих епiзодiв життя кмiтливого сина крiпакiв, збережених у творах самого Шевченка, в народних i родинних переказах. Вiрю, що безсмертний дух Кобзаря, осяжна i багата творча спадщина Тараса Шевченка свiтитиме нинiшнiм i багатьом прийдешнiм поколiнням нашого народу.

Підготував Анатолій Глущак



Комментарии
Добавить

Добавить комментарий к статье

Ваше имя: * Электронный адрес: *
Сообщение: *

Нет комментариев
Поиск:
Новости
08/11/2023
Запрошуємо всіх передплатити наші видання на наступний рік, щоб отримувати цікаву та корисну інформацію...
27/11/2024
Одноразова державна допомога «Зимова єПідтримка» в розмірі 1 тисяча гривень надаватиметься українцям, які перебувають на території України, в тому числі дітям...
27/11/2024
Кабінет Міністрів затвердив програму підтримки українських родин у зимовий період — «Тепла зима». Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль...
27/11/2024
Підбито підсумки шостої онлайн-зустрічі «Діалог влади з бізнесом». В заході взяли участь більше 100 учасників. Ось ключові питання та рішення, які були прийняті...
27/11/2024
Погода в Одесі 22—27 листопада
Все новости



Архив номеров
ноябрь 2024:
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30


© 2004—2024 «Вечерняя Одесса»   |   Письмо в редакцию
Общественно-политическая региональная газета
Создана Борисом Федоровичем Деревянко 1 июля 1973 года
Использование материалов «Вечерней Одессы» разрешается при условии ссылки на «Вечернюю Одессу». Для Интернет-изданий обязательной является прямая, открытая для поисковых систем, гиперссылка на цитируемую статью. | 0.038