|
|
   |
Цiннiсною ознакою лiтературних традицiй українського Причорномор’я є мовне багатоголосся. На Одещинi нинi плiдно працюють автори, якi пишуть українською, росiйською, болгарською, iдиш, есперанто мовами. Ще багатшою є палiтра перекладiв, виконаних нашими земляками. Вже давно на порi укладення бiблiографiчного покажчика здiйснених в нашому краї перекладiв.
Окрасою такого довiдника стали б реалiзованi здобутки П. Нiщинського (трансляцiї поем Гомера), В. Жаботинського, С. Ковганюка («увесь» М. Шолохов українською поряд з iншими росiйськими i польськими авторами), С. Караванського, С. Стриженюка, Наталi Бутук i Г. Пилипенка (кожен зокрема переклав сонетарiй Шекспiра) та сотнi iнших iнтерпретацiйних досягнень одеситiв.
Телерадiожурналiст Вiталiй Бошков вже чверть столiття успiшно реалiзує своє поетичне обдарування. Вiн 1993 року видав збiрку «Бужактан лузгар» («Вiтер з Буджаку») — першу книжку гагаузькою мовою в Українi. Є в нього поезiї українською i росiйською мовами. Ось досконалий зразок його версифiкацiйної вправностi:
В паранджi, нiби дiвчина Сходу,
Рiдна мова ходила донинi.
Та на вулицю мого народу
Впала зiрка iз небосинi.
З рiдним словом народ мiй звiвся,
Щоб воно залунало хором,
Божевiльний — хто матерi зрiкся,
Хай його спопеляє сором!
Побратими, збагнiте вчасно:
Не зарадити справi сльозами..
Всi на свiтi мови — прекраснi,
Не копайте ж могилу мамi.
Гагаузи, я вiрю вперто:
Наша мова не може вмерти!
Щойно побачили свiт двi новi збiрки Вiталiя Бошкова. Розкiшним лiнгвiстичним килимом постав перед читачем безумовний дезидерат «Вiльна словом моя мова». У цiй книжцi автор презентує свої твори гагаузькою, українською, болгарською, росiйською, французькою мовами (переважно в автоперекладах). Завершують видання великi добiрки тлумачень гагаузькою поезiй В. Сосюри, С. Стриженюка, В. Симоненка, Д. Шупти методом бiлiнгвiстичної подачi — оригiнал сусiдить з перекладом.
Ця безумовно етапна у творчому доробку Вiталiя Бошкова праця стане практичним посiбником для спецiалiзованих семiнарiв на фiлологiчних факультетах вищих учбових закладiв. Так само свiдчитиме про мовну злагоду на теренах Причорномор’я.
Другою новинкою з творчого столу Вiталiя Бошкова є бiлiнгва «Жарти не з олiйницi» з пiдзаголовком «Вiршi Степана Олiйника українською та гагаузькою мовою». Зрозумiло, що йдеться про переклади сатири i гумору українського класика.
Щедрий весняний ужинок Бошкова!