|
у кокони спокою вгорнутi бурi
пiд гладдю незмiрна пiтьма
вiдтiнки вiд сiрого аж до лазурi
вiд стiнки вiдчалив баркас
самотнього вечора скупчаться зорi
з пiдвiтряної сторони
i зiйдуть на сушу рибалки похмурi
їх перемудрила кефаль
критичною масою здибленi хвилi
нi з того нi з сього гойднуть
прибiй у своєму невтримному стилi
iз берега душу вийма
три днi приголомшенi чайки безсилi
не втримують в небi крила
i лиш почорнiлiй вiд спротиву брилi
вдається на мiсцi стоять
все ходором ходить за край горизонту
сам обрiй i той залива
жахались еллiнцi Евксiнського понту
та вабило кляте руно
а може щось iнше оте надприродне
той поклик i той магнетизм
вгамується вщухне заклякне безодня
I ВИРИНЕ МIСЯЦЬ ЯК ЛИК
22.07.04
не переплачеш дощ осiннiй
втрат не повернеш i нестач
життя живем свята наївнiсть
не плач
не плач
не плач
не плач
сама постiйнiсть перемiнна
чекаємо чеснот удач
нема
та будуть неодмiнно
не плач
не плач
не плач
пощезнуть тiнi невловимi
небо розхристає свiй плащ
стiна плачу в Єрусалимi
не плач
не плач
раюй у купелi полиннiй
i Господу за все вiддяч
нинi i прiсно прiсно й нинi
НЕ ПЛАЧ
01.12.01