|
У минулу п’ятницю відбулася стратегічна сесія «Культурний розвиток Одеси».
Подія зібрала в одному залі представників театральної сфери, телебачення та кіно, музейників, бібліотекарів, журналістів, громадських діячів, митців. Цим стейкхолдерам (активним учасникам і партнерам проєкту «Підтримка реалізації Стратегії культурного розвитку Одеси») треба було проаналізувати стан культури у нашому місті та висловити своє бачення того, як вона має розвиватися.
Перед участю у стратегічній сесії представники культури заповнювали анкети, відповіді на питання з цих анкет і стали темою для обговорення. Також організатори проводили соцопитування одеситів та гостей міста про те, що можна назвати міфами Одеси.
Зазначимо, що Стратегія культурного розвитку Одеси — це комплексний проєкт Євросоюзу, що координується громадською організацією «Пікселейтід Реалітіз» у партнерстві з департаментом культури, міжнародного співробітництва та європейської інтеграції Одеської міськради. Він фінансується ЄС у рамках проєкту EU4Culture.
У лютому цього року розпочалося створення Дорожньої карти культурного розвитку Одеси. Мета — визначити шляхи перспективного розвитку, що дозволить створити документ, який стане фундаментом для оновлення культурної діяльності в нашому місті. Як визначають організатори, «Дорожня карта — важливий інструмент культурної трансформації не лише для експертного середовища, але й для усіх мешканців Одеси, бо нам усім потрібно розуміти філософію культурних змін та вектори руху». Вже влітку готовий документ «Дорожня карта культурного розвитку Одеси» буде презентований громадськості.
Мабуть, основний висновок, який можна було зробити по завершенні стратегічної сесії, — це нагальна потреба у перезавантаженні міфів Одеси. Адже частина з них має негативну конотацію (тобто почуття, що виникає в результаті асоціацій з самим словом) або навіть використовуються в інформаційній війні Росії проти України.
Але аналіз опитування стейкхолдерів засвідчив сильну тенденцію підтримувати розвиток Одеси як українського, європейського та багатонаціонального міста. Бачення Одеси як спадкоємиці радянської або імперської епохи має меншу підтримку. Ці дані можуть свідчити про бажання респондентів бачити майбутнє Одеси в контексті європейських цінностей та з визнанням її української ідентичності, при цьому не відкидаючи її історичне мультикультурне надбання.
Олег Суслов