За гуманізм, за демократію, за громадянську та національну згоду!
||||
Газету створено Борисом Федоровичем Дерев'янком 1 липня 1973 року
||||
Громадсько-політична газета
RSS

Культура

Сповідальний перформанс

№95—96 (11439—11440) // 28 ноября 2024 г.
Фрагменти перформансу

Чи вдасться українкам, так би мовити, перетравити негативні емоції останніх років? Цієї теми торкнувся перформанс «Перетравлення», який відбувся у підземному арт-просторі на Преображенській, 11.

Одна акторка бере участь онлайн, бо перебуває за кордоном, три звертаються до глядачів безпосередньо. Але діють згуртовано й дружно, що не виключає сповідальності інтонацій. Теми роздумів болісні й особисті, багато хто з жінок зараз задають собі ті самі питання. І попри все мають на меті вижити і світити самі собі, коханим, дітям, одна одній, співвітчизникам. Недарма вважається, що жінка має неабияку енергетичну силу, що й робить її цінною у світі слабкіших людей.

«Ікони болю» від Катерини Березовської
«Ікони болю» від Катерини Березовської

Вистава перемогла у грантовій програмі Per Forma, яку здійснює платформа Kyiv Contemporary Music Days за підтримки Performing Arts Fund NL та міністерства освіти, культури та науки Нідерландів для розвитку сектору перформативних мистецтв в Україні. Тепер чотири героїні гастролюють містами України (одна з них, нагадаємо, долучається в онлайн форматі). Дружина військового, емігрантка, дівчина, яка вже пройшла військовий вишкіл, але не уявляє, що буде когось вбивати. Жінка, яка після тяжкої втрати «лікується», торкаючись босими стопами рідної землі.

Ці образи невипадково приміряють до себе Катерина Радушинська — автор ідеї, режисер, тілесний перформер (Харків — Київ), Аліса Волкова (Харків — Вільнюс), Аня Погорєлова (Дніпро), Олена Єрмішкіна (Харків — Ужгород). «В усьому світі є десь війна, це було і буде завжди», — кажуть молоді жінки одна одній, але хіба це втішає?..

Виставу доповнила серія колажів киянки Катерини Березовської «Ікони болю». Кожен колаж є спробою передати почуття безпорадності, гніву та відчаю щодо руйнування українських міст. Цей візуальний щоденник війни мисткиня почала створю вати ще у 2022-му. Автори перформансу зазначають, що кожного разу змінюється не лише текст, наживо створюється музика харківським композитором Костянтином Івановим, оновлюється відео-, арт та звукові ефекти. Близько години спільних переживань, за словами глядачів, додають сили, а виконавицям приємно відчувати свою працю потрібною суспільству.

Софія Левкович. Фото Олега Владимирського



Комментарии
Добавить

Добавить комментарий к статье

Ваше имя: * Электронный адрес: *
Сообщение: *

Нет комментариев
Поиск:
Новости
08/11/2023
Запрошуємо всіх передплатити наші видання на наступний рік, щоб отримувати цікаву та корисну інформацію...
22/01/2025
З 20 до 24 січня в швейцарському Давосі проходив Всесвітній економічний форум, який об’єднує світових лідерів, бізнесменів, науковців та громадських діячів для вирішення глобальних проблем...
22/01/2025
Як повідомляла наша газета, з початку року запрацювали експертні команди оцінювання повсякденного функціонування особи, які замінили МСЕКи...
22/01/2025
Його назва — «Коли над морем спалахує блискавка» (When Lightning Flashes Over the Sea) Єви Нейман...
22/01/2025
На швейній фабриці у місті Балта створюється одяг для українських і закордонних брендів, а також надійний спецодяг для професійних потреб. Це кропітка робота команди майстрів, які перетворюють тканину на якісні вироби...
Все новости



Архив номеров
январь 2025:
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29 30 31


© 2004—2025 «Вечерняя Одесса»   |   Письмо в редакцию
Общественно-политическая региональная газета
Создана Борисом Федоровичем Деревянко 1 июля 1973 года
Использование материалов «Вечерней Одессы» разрешается при условии ссылки на «Вечернюю Одессу». Для Интернет-изданий обязательной является прямая, открытая для поисковых систем, гиперссылка на цитируемую статью. | 0.059