«Прийшла війна, а я хотіла миру»

Напередодні третьої річниці повномасштабного вторгнення Росії в Україну у дитячій поетичній студії «Літера», про яку газета неодноразово розповідала, зокрема, у номері за 16 січня, відбулося чергове заняття.

Нагадаємо, що ідея об’єднати дітей, які мають потяг до літературної творчості, належить американському поетові, одеситу за народженням та духом, лауреату нашого конкурсу «Люди справи» Іллі Камінському. Підтримку він знайшов у особі Майї Дімерлі — керівниці Офісу «Одеса — літературне місто ЮНЕСКО». Ну а газета «Вечірня Одеса» виступила інформаційним спонсором діяльності поетичної студії «Літера». Заняття проводяться за підтримки Християнського благодійного фонду «На крок ближче».

Зустріч напередодні третьої річниці війни була тематичною. Тема заняття — «Культура та поезія під час війни». Велику подяку хочеться висловити Одеському муніципальному музею особистих колекцій імені Блещунова, який надав учасникам поетичної студії ексклюзивну нагоду подивитися мультфільм «Щоденник війни. Марісель і Панна Котта рятують культурну спадщину».

Прийшла війна, а я хотіла миру,
Красивої і милої весни!

Оля Победоносцева.

Весна-красна, весна-ясна,
Весна весела й запашна.
Хай буде в ній мир
Та сонце, жовте, як сир.

Іляна Чобанюк.

Весна прийде, мир нам принесе,
Мир прийде, і розквітнуть квіти
У життя нове,
Як то було раніше.
Й зашумить знову Чорне море,
Спокійне, тихе життя нове.

Вова Сологуб.

Цей музейний продукт широко ще не демонструвався. А юні поети його переглянули і навіть обговорили. Щоправда, розмова вийшла не одразу. Коли керівниця поетичних занять Анна Маліцька попросила Іляну з Кривого Рогу поділитись своїми враженнями від побаченого, дівчинка щиро зізналася: «Я розплакалася». А на запитання «чому?» відповіла так: «Тому, що війна йде досі...».

Переважна кількість учасників поетичної студії «Літера» — це діти, які разом із сім’ями знайшли другий дім в Одесі. Вероніка з Херсона дуже сумує за своїм собакою. Тварину довелося залишити, коли родина виїжджала з міста, яке пережило окупацію, а зараз зазнає руйнівних обстрілів. Собака, за словами Вероніки, звичайної дворової породи, але друг — справжній. А ще одна дівчинка, Оля, досі не може забути про свою рідну Дружківку. Наразі це місто Донецької області знаходиться недалеко від лінії фронту. Оля, за словами мами, дуже емоційно перенесла початок війни. Вона замовкла на кілька місяців. Через це Оля пішла до школи пізніше за своїх однолітків. Але зараз має багато друзів в Одесі. І на заняття до поетичної студії «Літера» ходить із великим задоволенням.

Незважаючи на те, що заняття проходило напередодні трагічної дати, Анна Маліцька запропонувала дітям шукати риму не до слова «війна», а до слів «весна» та «мир». Завдяки цьому діти, поринаючи у лабіринти творчості, потихеньку душевно відтанули, ожили. Однак ясно, що про перші страшні дні війни вони не забудуть ніколи.

Олег Суслов. Фото Олега Владимирського