|
|
   |
Є люди, як зірки,
Стосонячно палають.
Й по смерті не згасають:
Їх душі світять нам віки.
Кирило Гринько.
Споконвіку українська земля була багата на талановитих і сильних духом людей. Вони присвячували своє життя найважливішому — вихованню молодого покоління свідомих українців, творців незалежної держави —України. Саме такою людиною та педагогом була Коломейченко Лідія Сергіївна, заступник директора з виховної роботи одеського ліцею «Гармонія». За багаторічну плідну працю та вагомий особистий внесок у розвиток освіти була нагороджена почесною відзнакою міського голови «Трудова слава», почесним званням «Кращий педагогічний працівник міста Одеси» та нагрудним знаком «Відмінник освіти України».
Перші кроки на освітянській ниві вона зробила ще 1967 року, пройшовши шлях від керівника гуртка до найкращого заступника директора з виховної роботи міста Одеси. Викладання стало для неї життям, а вчительська справа — справжнім мистецтвом.
Лідія Сергіївна була й назавжди залишиться для своїх колег та учнів педагогом високої професійної майстерності, умілим організатором, людиною великої ерудиції й творчого характеру, що була віддана учительській справі.
Ії життя — як потужний спалах блискавки. Вона палала сама та запалювала серця інших любов’ю до своєї справи, до людей та рідної землі. Тому її учні — переможці багатьох міських, обласних та Всеукраїнських конкурсів і фестивалів, а шкільний музей одеського ліцею «Гармонія» етнографічного напрямку «Шевченківська світлиця», який з любов’ю створила Лідія Сергіївна, став одним з осередків історії та культури українського народу.
У цій жінці справжній талант гармонійно поєднувався із самовідданістю, працездатністю й не менш потужною енергетикою. Ми зі скорботою згадуємо про прекрасну Людину та справжнього Педагога, життя й справа якого назавжди залишаться в рядках її невмирущої пісні, що стала гімном усіх учителів Одещини, які несуть світло та сіють добро в душах і серцях дітей.