|
|
   |
Понад рік Одеська обласна військова адміністрація працює над оновленням Стратегії розвитку регіону. Громаду Одещини підтримує Посольство Швейцарії в Україні, яке згуртувало свої проєкти і програми — DECIDE, UCORD, EGAP, залучило провідну компанію у сфері управлінського консалтингу в Центральній і Східній Європі CIVITTA, проєкти USAID «ГОВЕРЛА» та «Долучайся!» — всі вони спільно з Одеською обласною військовою адміністрацією, Агенцією регіонального розвитку Одеської області, територіальними громадами регіону стратегують відновлення і розвиток регіону.
У чому особливості головного програмного документу регіону порталу «Децентралізація» розповів заступник голови Одеської обласної військової адміністрації з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Сергій Кропива:
— Наша Стратегія максимально імплементує бажання і бачення мешканців регіону. Саме тому між собою ми називаємо її «людською» Стратегією. Коли ми ще минулого року, поспілкувавшись з експертами, розпочали роботу над цим програмним документом, ми поставили за мету обов’язково вказати у ньому чіткі пріоритетні проєкти, а також визначити контрольні точки, так звані майлстоуни (від англ. mile stone — дорожній вказівник у вигляді каменю, за допомогою якого до появи дорожніх знаків позначали відстані). А щоб правильно вибрати ці проєкти, ми долучили до співпраці поважних міжнародних експертів, науковців, представників бізнесу тощо. Й ось тепер, через рік, я вже можу сміливо говорити про те, якими є ключові особливості Одеської області, і як найкраще можна нашу область розвивати.
У ході роботи ми виділили три ключові напрямки: економічний потенціал регіону, людський капітал, а також врядування. По кожному з них проводились численні обговорення, до яких були залучені представники всіх наших сфер — від безпекового сектору до комунального. Ці групи стейкхолдерів й визначали ключові проєкти, якими, наче сходами, тепер буде рухатися Одеська область. Вийшло, до речі, понад 250 проєктів. Всі проєкти, звісно, було обрано із врахуванням географічного розташування регіону, адже Одещина є морськими воротами України, а також прикордонною територією. Саме тому логістика й екологія — надзвичайно важливі для нашого регіону напрямки.
— Як Стратегія розвитку Одеської області адаптована до оновленої Державної стратегії регіонального розвитку, зокрема у напрямку смартспеціалізації? Які сектори визначені як пріоритетні для регіону?
— Експерти, які працювали над Стратегією відновлення та розвитку Одеської області брали участь в обговореннях при розробці загальнодержавної Стратегії. При розробці нашої стратегії ми враховували попередні напрацювання до Державної. А з прийняттям влітку її остаточної редакції ми ще раз звірили нашу Стратегію на відповідність. Що стосується смарт-спеціалізації, то результати аналізу показують пріоритетність логістики, агропромислового сектору і торгівлі. На цих трьох китах і стоїть Одеська область, відповідно до нашої Стратегії.
— Яке фінансове забезпечення передбачено для реалізації Стратегії? Чи ці кошти надходитимуть лише з державного бюджету?
— Ясна річ, що левова частка бюджету регіону спрямована на те, щоб забезпечувати наших оборонців, нашу армію. Тому ми включили до Стратегії наступну позицію: одним із ключових векторів роботи місцевої влади має бути міжнародна співпраця, у рамках якої можливе залучення капіталів з-за кордону. Громади, які теж мають займатися такою співпрацею, вже заклали у своїх бюджетах певні кошти на співфінансування тих чи інших проєктів Стратегії. Також задачу шукати зовнішні кошти ми поставили всім департаментам обласної військової адміністрації, зазначивши, що кожен із них має за своїми напрямками і своїми проєктами знаходити донорів, міжнародні компанії і просто зацікавлених людей, які сприятимуть втіленню проєктів.
— Скільки коштує реалізація цих 250 проєктів, вказаних у Стратегії?
— На жаль чи на щастя, я не можу назвати вам конкретну цифру, бо є проєкти на мільйони гривень, а є і на мільярди. Враховуючи те, що війна триває, і те, які ще наслідки для нас вона буде мати, наразі важко прогнозувати, ми ввели в Стратегію таку інновацію, як три горизонти планування. Перший — горизонт стійкості, першочергові проєкти; другий — горизонт відновлення; третій — горизонт розвитку, проєкти на перспективу, частину з яких ми зможемо реалізувати тільки після перемоги, але про які треба думати і зараз. Додавати одні до одних буде неправильно.
Крім того, їхня вартість, вочевидь, буде змінюватися, тож ми у нашому документі говоримо лише про порядок цін. До речі, чому саме 250, і за яким принципом ми їх обирали? Головним було те, що кожен проєкт має обов’язково змінити життя кількох громад, які знаходяться довкола, тобто цілого кластеру. У такий спосіб наші проєкти якісно змінюватимуть Одеську область і нашу державу. Ось що у кінцевому результаті ми повинні отримати.
— Як ви оцінюєте нинішній стан соціально-економічного розвитку Одеської області, і які проблеми у Стратегії визначені як найгостріші і найперші для подолання?
— Ми постійно працюємо над тим, щоб усі мешканці нашої області жили краще з кожним роком, навіть незважаючи на війну. Хоча, звичайно, війна є величезним випробуванням, як для бізнесу загалом, так і для інвесторів зокрема. Як, незважаючи на обстріли, виготовити якісну продукцію, реалізувати, популяризувати її? Тому ми, як регіональна влада, ставимо за мету зробити все можливе, аби продукція, що виробляється на території Одеської області, була представлена у якнайбільшій кількості країн. Це ключ до зростання наших підприємств.
Ми намагаємося також зробити все можливе, аби допомогти бізнесу подолати негативні наслідки війни, убезпечити своїх працівників і стати міцнішими. Якщо говорити про економічний блок нашої Стратегії, то він включає три блоки цілей — створити кращі передумови для розвитку бізнесу; задіяти так звані активатори, те, що може цей розвиток прискорити; і забезпечити необхідні трансформації — секторальні і технологічні.
— Яку роль у процесі розробки Стратегії відіграли громади та громадянське суспільство? Наскільки важливим є їхній внесок у визначення стратегічних пріоритетів?
— Бачите, чимало стратегій лежать на поличках, нікому не потрібні, «мертві». Якщо їх створюють лише експерти, «живими» вони бути не можуть. Ми ж із самого початку хотіли, щоб думки представників кожного сегменту нашого суспільства, кожної сфери були враховані. Власне, керівник Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер із самого початку наполягав на тому, щоб Стратегія не стала черговим документом, який просто припадає пилом. Ми могли б взяти Стратегію, яка розроблялась у 2020—2021 роках, внести мінімальні зміни і «не створювати собі додаткових проблем». Але як би ми це все імплементували в нових умовах? На що б спиралися? Куди рухалися? Чому? Це було неприйнятно. Тому, як я вже сказав, ми залучили до співпраці не тільки експертів та науковців з наших навчальних закладів, але, зокрема, й громади.
Ми прагнули вислухати всіх, тому, наприклад, на сайті обласної військової адміністрації та на наших офіційних сторінках у соціальних мережах створили форму зворотнього зв’язку, завдяки якій кожен мешканець області міг висловити власну думку чи пропозицію. Цю інформацію акумулювала Агенція регіонального розвитку Одещини, з якою ми дуже тісно співпрацюємо, адже вона забезпечує зв’язок з 91 територіальною громадою області. Завдяки цій співпраці я можу сказати, що голос кожної громади було почуто.
Щоб підсумувати висловлені думки, ми організували кілька конференцій, на яких намагалися поспілкуватися з усіма зацікавленими особами. Крім цього, проєкт Стратегії презентували депутатам Одеської обласної ради. Ми також провели декілька серій зустрічей з керівникам підрозділів обласної військової адміністрації, зібрали їхні пропозиції щодо розвитку області на наступні 3—5 років, а згодом обговорили ці ідеї з бізнесом, науковцями, міжнародними експертами та представниками територіальних громад. Ця синергія дала нам можливість зрозуміти, на що необхідно спиратися, з чого краще починати, і куди взагалі ми маємо рухатися.
— Наведіть, будь ласка, приклади проєктів розвитку інфраструктури, що заплановані в рамках Стратегії. Що планується побудувати, приміром, у напрямку покращення транспортного, логістичного та портового потенціалу регіону?
— Якщо говорити стосовно нашого транспортного потенціалу, то у Стратегії є перелік транспортних мереж, які треба розбудувати, включаючи мости і все, що пов’язано з транспортом. Ми, наприклад, вважаємо, що для цілої України буде дуже важливо відновити порти Дунаю, які могли б взяти на себе велику частину експорту, що надходить на територію Одеської області. Інший приклад: те, що Одеса є морськими воротами України, різко збільшує навантаження на дороги Одещини. Тому будівництву та капітальному ремонту доріг у Стратегії приділяється велике значення. Причому доріг не тільки державного, а й регіонального та місцевого значення, включаючи дорожні розв’язки, мости тощо. Якщо все це буде у доброму стані, виробники зможуть швидше здійснювати експорт своєї продукції.
— Як війна впливає на реалізацію Стратегії? Чи враховані у ній наслідки російських обстрілів, необхідність будівництва оборонних споруд для захисту узбережжя, мобілізація тощо?
— Звичайно, ми на системній основі співпрацюємо з нашими силами оборони і без належної взаємодії з військовими не ухвалюємо жодних стратегічних рішень. Ясна річ, ми розуміємо, що після завершення війни інвестиції, які спрямують на розвиток бізнесу, будуть в рази більшими, ніж зараз. Але на даний час ми виходимо з того, що є. Підрозділи нашої військової адміністрації будують укриття, здійснюють різноманітні заходи безпеки для вищих навчальних закладів, для шкіл, для дитячих садочків… Ми маємо вживати всіх заходів для того, щоб наші діти зростали у безпеці, тому безпека є наріжним каменем усього, що ми робимо.
— Одеська область має особливий потенціал у сфері туризму та рекреації. А після захоплення росією Криму та Азовського моря цей потенціал ще зріс. Як передбачається розвивати ці галузі в рамках Стратегії, які нові туристичні проєкти плануються до реалізації?
— Ми з гордістю можемо сказати, що, незважаючи на ту жахливу ситуацію, в якій знаходиться наша країна, туризм у нас продовжує розвиватися. Зокрема, в Одеській області цьогоріч було відкрито 21 пляж, куди з України та з-за кордону приїжджало багато туристів. Влітку часто було досить складно знайти вільне місце не тільки у готелях, але й у ресторанах. Ми розуміємо: незважаючи на війну, людині потрібна емоційна розрядка. Тому у Стратегії також окреслено розвиток нашої туристичної галузі. Я не думаю, що ми маємо говорити про якісь нові проєкти, швидше ми маємо розвивати те, що у нас вже є. Адже Одещина — це не лише море і пляжі, у нас цілком можливі історичний туризм, екотуризм, духовний туризм, культурний туризм. Треба лишень створити, так би мовити, певні туристичні магніти. Щоб люди, наприклад, приїжджали до нашого унікального селища Вілково, відвідували заповідні місця Дунаю, оглядали Білгород-Дністровську фортецю. Одеська область — це не лише сама Одеса, а ще й Ізмаїл, Болград, Подільськ, Роздільна... Треба лишень популяризувати ці міста. Для цього ми хочемо створити різноманітні застосунки, онлайн-майданчики тощо.
— Чи передбачені механізми громадського контролю за реалізацією Стратегії?
— Ми повинні звикнути до того, що коли йдеться про щось стратегічно важливе, без громадськості, без громадських організацій нічого відбуватися не може. Це стосується як створення нашої Стратегії, так і контролю за її реалізацією. Ми, як я вже сказав, презентували Стратегію на сесії обласної ради, ми збирали громадськість та бізнес в Агенції регіонального розвитку, також залучали громадські організації. Ми робитимемо так і надалі, щоб люди мали можливість модерувати, доповнювати й, звісно, контролювати нашу роботу, аби результат був іще кращим.
Я не наважуюся сказати, що всі проєкти Стратегії на 100% ідеальні, а це означає, що є простір для вдосконалення. І якщо громадськість допоможе нам у цьому, ми будемо тільки вдячні.
— Які програми професійного розвитку і підготовки кадрів заплановані для Одеської області? Як Стратегія передбачає вирішення проблеми кадрів у регіоні?
— На території Одещини багато різноманітних вищих навчальних закладів. Наш департамент освіти і науки розробив відповідний проєкт із залучення їхніх випускників до співпраці з нами. Знаєте, два місяці тому я був на конференції, у якій брали участь представники територіальних громад і органів державної влади з цілої України. Всі вони були дуже стурбовані кадровою проблемою. Я тривалий час працював у різноманітних державних структурах та у бізнесі, я навіть деякий час був співробітником Посольства США в Україні. Так от, всюди були кадрові проблеми, всюди не вистачало кваліфікованих кадрів. Тож ми маємо не просто говорити про це, ми маємо шукати фахівців. Коли я чую про кадровий голод, я питаю, наприклад, чи був той чи інший керівник у відповідному навчальному закладі, чи проводив там перемовини щодо підготовки потрібних йому фахівців, чи залучав до співпраці випускників. Такий проєкт є у Стратегії, і наш департамент кадрової політики відповідає за його втілення.
— Серед головних напрямків розвитку Одещини ви назвали екологію. Як у Стратегії враховано концепцію сталого розвитку, зокрема захист довкілля та розвиток відновлювальних джерел енергії?
— На Одещині надзвичайно гостро стоїть проблема енергетичного забезпечення, стану енергосистем тощо. Тому Одеська військова адміністрація робить все можливе для того, щоб кількість відновлювальних джерел енергії зростала. Нас дуже тішить те, що останнім часом багато компаній — як українських, так і зарубіжних — почали будівництво в Одеській області сонячних та вітрових електростанцій. Це повністю відповідає Стратегії.
— Які ще з проєктів Стратегії вже втілюються?
— Найближчим часом ми маємо скерувати наш документ до міністерства, і на початку наступного року почнемо реалізовувати те, що у ньому написано. Але разом із цим ми не чекаємо ні від кого відмашки, багато проєктів вже запущено, зокрема у галузі меліорації. На Одещині багато земель, які десятиріччями потерпають під нестачі води. І от за допомогою наших італійських партнерів ми зараз кілометр за кілометром розбудовуємо зрошувальні системи. В обласній адміністрації майже щодня проходять наради з цього приводу. Я хочу наголосити, що йдеться не про якусь невелику територію, а про зрошування цілої області. Грошей на це, звісно, не вистачає, тому ми постійно ведемо перемовини щодо цього з міжнародними донорами. Але роботи не зупиняються.
Наступний проєкт, який вже у дії, — оновлення наших лікарень. Ми вже підібрали для цього міжнародних донорів, які готові виділити кошти.
Отже, наша Стратегія — дороговказ, а не просто стос паперу на поличці. Я би дуже хотів, щоб кожен житель Одеської області відчував свою причетність до цього документу, головна задача якого — полегшити і покращити життя людей. Тому що наша ключова цінність — люди.
Дмитро СИНЯК