Роман Шварцман: «Путін хоче вбити мене за те, що я українець»

Трохи більше тижня тому, 29 січня, у бундестазі Німеччини пройшла «Година пам’яті», присвячена Міжнародному дню пам’яті жертв Голокосту. Почесним гостем засідання парламенту став колишній в’язень Бершадського гетто, голова Одеської регіональної асоціації євреїв — колишніх в’язнів гетто та нацистських концтаборів, віце-президент Всеукраїнської Асоціації євреїв — колишніх в’язнів гетто та нацистських концтаборів Роман Шварцман. Про це наша газета повідомила у минулому номері.

Роман Маркович ще не повернувся з Німеччини. Проте підтвердив, що обов’язково зустрінеться з журналістами «Вечірньої Одеси», щоб розповісти про те, чому тема Голокосту набула в умовах повномасштабного вторгнення Росії в Україну особливої актуальності. Ну а зараз пропонуємо вашій увазі уривок із репортажу німецьких колег із Deutsche Welle, який присвячений виступу Романа Шварцмана у бундестазі.

«…Під час Другої світової війни Роман Шварцман був в’язнем єврейського гетто у розташованому у Вінницькій області місті Бершадь. Націонал-соціалісти захопили його у липні 1941 року. Невдовзі Бершадь опинилася у румунській зоні окупації. У гетто проживало близько 25 000 євреїв. 16 тисяч із них загинули під час епідемії тифу.

«Сьогодні я стою перед вами як людина, яка пережила найжорстокіші сторінки історії людства, — каже Роман Шварцман, звертаючись до слухачів у залі бундестагу. — Моя особиста історія — це історія виживання, боротьби та надії, моя історія — це історія мільйонів людей».

Збереження пам’яті про ті страшні події та їхні жертви — мета Романа Шварцмана сьогодні. Один із його важливих проєктів — меморіал жертвам Голокосту в Одесі — «на тому місці, де в ніч з 22 на 23 жовтня 1941 року 25 000 людей спалили живцем за те, що вони євреї».

Зведення монумента на згадку про ці жертви було припинено через вторгнення Росії в Україну. «З 24 лютого 2022 року наші життя та наша свобода знову у небезпеці. Путін хоче знищити нас як націю, як і Гітлер намагався знищити єврейський народ під час Другої світової війни. Тоді Гітлер хотів убити мене за те, що я єврей. Зараз Путін хоче убити мене за те, що я є українцем», — каже Шварцман.

Він згадує про масовану атаку 29 грудня 2023 року. Тоді одна з ракет потрапила в його дім. Шварцман та його дружина дивом врятувалися у підвалі, проте їхня квартира на 10 поверсі виявилася повністю зруйнованою.

«Одеса, моє рідне місто, зараз дуже страждає від російського терору. Я знову бачу руйнування та страждання, бачу обличчя українських захисників, які повернулися з російського полону. Їхні історії про катувальні підвали російських окупантів викликають у мене фантомні болі», — ділиться літній чоловік із трибуни.

Подякувавши Німеччині за військову допомогу Києву, Шварцман попереджає: «Україну не можна дати поставити на коліна перед російською перевагою в силі. Світу не може бути без свободи та справедливості. Той, хто вважає, що Путін задовольниться Україною, обманює себе».

«Україні потрібна протиповітряна оборона. Одесі потрібна протиповітряна оборона, щоб захистити людей та свої порти. Нам потрібні літаки, щоб здобути перевагу в небі. Нам потрібні далекобійні ракети, щоб паралізувати російські аеродроми та ракетні склади, з яких на нас щодня нападають, — перераховує Шварцман. — Нам потрібна ваша підтримка, щоб звільнити людей на окупованих територіях. Я благаю вас дати нам зброю, щоб Путін припинив цю нищівну війну».

«Пам’ять про жертви націонал-соціалізму має стати для нас лейтмотивом і зобов’язати нас збудувати майбутнє, в якому людяність і справедливість — це не порожні слова», — так він завершує свій виступ.

Оплески, якими присутні дякують Роману Шварцману, піднявшись зі своїх місць, тривають понад дві хвилини».

Підготував Олег Суслов