|
|
   |
Минулого року цій історії «Вечірня Одеса» присвятила чотири публікації. Тема виступів газети — бажання звернути увагу на проблему нелегальної міграції.
Те, що ця проблема в Україні є, — загальновідомо. І те, що нелегальна міграція є згубною для існування будь-якої держави, також не потребує жодних підтверджень. Як кажуть, без запитань.
Ну, а якщо нелегальний мігрант — шахрай та аферист міжнародного масштабу, перебуває в країні, де триває війна, їхати звідси категорично не хоче і всіляко чинить опір депортації? Тоді одразу виникають питання. А що забула ця особа нон грата в Україні? Що йому тут треба? Чому не хоче повертатись додому? Хто йому допомагає залишитись і чому?
У номерах газети за 15 лютого, 22 лютого, 16 травня та 20 червня 2024 року йшлося про громадянина Молдови Олександра Зоєта, який трохи більше десяти років тому намагався — не зрозуміло, з якою метою, — стати громадянином України. Пояснимо. Громадянин Зоєт, як повідомили компетентні органи Молдови, має кілька прізвищ. За документами він і Шайхет, і Резнік, і Блюм. Яким чином власник кількох прізвищ зумів отримати на них паспорти — нехай Молдова розбирається. Справа в іншому: у відповіді на запит ГУ ДМСУ в Одеській області Агенція державних послуг Республіки Молдова повідомила, що впізнала в «товаришеві» Олександрові Зоєту свого громадянина на ім’я Олександр Шайхет. Більше того, цьому Шайхету 31 березня 2022 року було видано паспорт, і цей документ є чинним.
Що ж виходить? Тут, в Україні, в Одесі, Олександр Зоєт на всіх кутках кричить, що він український громадянин, бомбардує судові інстанції позовами та ховається від депортації. І водночас він є законослухняним громадянином держави Молдова на ім’я Олександр Шайхет. Якось трохи дивно і підозріло виходить, погодьтеся.
Маніпуляції Зоєта з громадянствами випливли назовні, коли він спробував крутити афери в житловому комплексі «Граф», де «працював» на посаді керівника об’єднання співвласників багатоквартирного будинку. Це було ще до повномасштабного вторгнення. Якийсь час Зоєту вдавалося приховувати свої шахрайські «комбінації», але одного разу все з’ясувалося. Було відкрито кримінальні провадження за фактами підробки документів та фінансових зловживань із коштами ОСББ. Тоді й випливло, що Зоєт отримав громадянство України не в установленому порядку.
Забігаючи наперед, зазначимо, що розслідування шахрайських дій ексголови ОСББ Олександра Зоєта триває. Спливають все нові й нові факти маніпуляцій із квартирами та грошима, про це газета розповість в окремій публікації.
Ну а Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області ухвалило рішення примусово повернути Олександра Зоєта (Олександра Шайхета) на батьківщину, в Молдову, і заборонити цьому громадянину в’їзд в Україну терміном на 3 роки.
Ось проти цього рішення і почав боротися шахрай та нелегальний мігрант.
І він знайшов підтримку в особі «знаючих» людей.
Про одного такого консультанта газета розповідала. Це начальник управління міграційного контролю Державної міграційної служби на Одещині Андрій Морару. Вирішення проблем нелегальних мігрантів він перетворив на бізнес. Консультував він — зрозуміло, що не безкоштовно, — і Олександра Зоєта щодо того, як уникнути депортації, і що потрібно зробити, щоб виграти суди. Це стало відомо після того, як у червні минулого року Служба безпеки України спільно з Державним бюро розслідувань затримала Андрія Морару. У СІЗО чиновник міграційної служби перебуває досі.
Ще одним помічником Олександра Зоєта — свідомо чи мимоволі — став суддя П’ятого апеляційного адміністративного суду Олександр Джабурія. Зазначимо, що цього служителя Феміди і раніше було помічено у винесенні дивних, скажімо так, рішень. Кому цікаво — почитайте в інтернеті, там є інформація.
Ну, а у справі Зоєта О. Джабурія, очолюючи колегію суддів, скасував рішення Одеського окружного адміністративного суду (суддя — В. Попов). Перша судова інстанція повністю відмовила нелегальному мігранту у його позовних вимогах до Центральнопівденного управління Державної міграційної служби, Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області та старшого слідчого поліції І. Кірста на тій підставі, що Зоєт не став громадянином України в установленому порядку. Це факт. Незаперечний. Тому всі інші міркування навколо цього факту не мають жодної юридичної сили.
А ось апеляційна інстанція рішенням О. Джабурії вирішила інакше. Висновок експерта з документа, який не мав прямого відношення до процедури набуття громадянства, вищезгаданий суддя вважав чомусь визначальним.
Тому рішення першої інстанції — скасувати. Перед шахраєм та нелегалом — вибачитися.
Отже, біжи, Зоєт, біжи. Постає питання: навіщо судді Джабурії це було треба?
Зрозуміло, що на рішення апеляційної інстанції буде подано касаційну скаргу. Газета продовжує стежити за розвитком подій у цій історії.
Олег Суслов