|
|
   |
Земне життя письменника і літературознавця Анатолія Іларіоновича Колісниченка замкнулося у ніч на Великдень. Йому йшов 73 рік, щойно став прадідом...
Півторасторічний Одеський університет імені Мечникова може пишатися, що у 1960-ті дав путівку у творчу і громадську діяльність більш як двом десяткам письменників, редакторів газет, видавців. Ці випускники збагатили інтелектуальну скарбницю завжди неординарної Одеси, національну культуру.
Анатолій Колісниченко вже першою, ще студентською, збіркою прози «Дві притчі одного дерева» (1968 рік) звістував про готовність до сольних партій у жанрі новели і оповідання. Його притчового замісу твори посилили літературну течію, що розчищала від намулу соцреалізму русло, прокладене Михайлом Коцюбинським, Григорієм Косинкою, Юрієм Яновським. Адже майже одночасно «зривали шлюзи» потужний Григір Тютюнник, а Василь Фащенко завершив новаторське дослідження з теорії і практики української новелістики.
Колісниченко завжди відзначався мовно-стилістичною осібністю. Винахідливо добирав номінаційні ознаки героїв, місця дії: нагадаємо хоча б, ніби знайденого в думах, Івана Скомороха, або апокрифічну назву села Самосуди. Навіть у назвах збірок новел і повістей, романів відходив від фольклорно-патріархального канону до постмодерну. За життя видав майже два десятки книг.
Професійна освіченість і незашореність мислення дозволила Анатолієві Іларіоновичу у кризові 90-і роки успішно виступити в іпостасі вузівського викладача. Він захистив на рідному філологічному факультеті кандидатську дисертацію про Миколу Хвильового, яка стала основою монографії «Феноменологія генія і катастрофа кентавра». У 2003 році одержав наукове звання доцента. Відзначений літературними преміями імені Ю. Яновського, імені О. Гончара і журналу «Кур’єр Кривбасу».
Протягом кількох десятиліть співпрацював з газетою «Вечерняя Одесса» — і як оригінальний автор-прозаїк, і як літературний критик. Зокрема, його публікації в додатку «192 сходинки» привертали увагу читачів, творчої інтелігенції. Остання прижиттєва публікація у «ВО» А. І. Колісниченка була присвячена 120-річчю з дня народження Максима Рильського.
Глибоко засмучені кончиною літературного побратима, майстра художнього Слова і висловлюємо сердечні співчуття родині покійного.
Йосип БУРЧО, Анатолій ГЛУЩАК, Григорій ГУСЕЙНОВ, Анатолій КАЧАН, Євген НІКОЛАЄНКО, Микола ПАЛІЄНКО, Василь ПІВЕНЬ, Юрій РАБОТІН, Тарас ФЕДЮК, Володимир ЯВОРІВСЬКИЙ