|
|
   |
I знову нас покликала дорога. На початку жовтня поїздка до Вiрменiї. В країну моєї молодостi, де в далекi часи, з жовтня 1974 року по сiчень 1977 року, я проходив строкову службу в Арташатському прикордонному загонi.
Це було 41 рiк тому. Багато що змiнилося з тих пiр. Але армiйська служба в минулому була доброю життєвою школою для мене i лишається такою i сьогоднi.
Тодi це було перше серйозне випробування для мене, яке продовжується i зараз, бо часи мiняються, а ми лишаємося вiрними своїм принципам, правилам, не зважаючи вже на свiй вiк.
У кожного iз нас своя мета, свiй вибiр, свiй шлях i своя творча стезя. I тому ми летимо, пливемо, їдемо, бiжимо, щоб вчасно потрапити туди, куди прагнемо. А треба просто встигати, бо час життя лине дуже швидко, i треба скрiзь поспiшати, i якщо є така можливiсть, то допомагати iншим.
Що i робить зараз наш друг i побратим Едуард Хачатрян, за що йому велике спасибi. I ось ця поїздка, це його iнiцiатива, i не перша, i не остання. Едуард переймається i допомагає вiрменськiй дiаспорi, i не тiльки в Одесi, а також за її межами. Патрiот, меценат, бiзнесмен i гарна та працьовита людина, з якої потрiбно брати приклад пiдростаючому поколiнню, молодi, як в нашому мiстi, так i на його батькiвщинi, де вiн народився, — у Вiрменiї.
Для багатьох моїх колег ця поїздка була сюрпризом i загадкою, вони були тут вперше. Тут є що побачити, чим здивуватися, чим зачаруватися...
А головне — це вiрменська гостиннiсть. Зустрiли, вiдвезли в готель, поселили, святкова вечеря i ознайомлення з дуже насиченою програмою на 8 днiв за допомогою туристичного агентства Jan ARMENIA. А саме: екскурсiя по мiсту (площа Республiки, площа Шарля Азнавура). Вiдвiдання Храму Гарнi, монастирського комплексу Гегард, галереї «Ноян Гарден», собору Ечмiадзiна, Храму Звартноц, Хор Вiрапа, Аренi, Нораванк, Татев, Горис. Санаторiй Джермук. Подорож до Селiмського перевалу та караван-сараю «Великий шовковий шлях», монастиря Севанаванк та Норатус бiля озера Севан. Далi Дiлiжан, Гошаванк, Агарцин.
Вiдвiдання пам’ятних та iсторичних мiсць, присвячених вiрменському алфавiту: мiсць Ованованк та Сагмосаванк. Вiдвiдання меморiального комплексу Героям визвольної боротьби Вiрменiї Ераблур, де похований в 1992 роцi українець з Херсона Микола Кiчмар.
Вiзит до Нацiональної галереї Вiрменiї, де збережено найцiннiша колекцiя виробiв вiрменського та свiтового мистецтва — майже 40 тисяч високохудожнiх експонатiв живопису, графiки, скульптури та декоративно-прикладного мистецтва. Це тiльки та маленька частина, що запланована була до нашої подорожi. Головне в подорожi — це спiлкування з мешканцями Вiрменiї та представниками влади: Варагом Сисеряном, Арамаiсом Григоряном, Вагаршаком Акопяном та начальником вiддiлу по зв’язках з вiрменськими товариствами країн СНД Едгаром Овселяном. Лiдером опозицiйної партiї Вiрменiї Арменом Рустамяном, та iншими представниками громади Вiрменiї, нашими колегами журналiстами.
Знаменною подiєю нашої поїздки звичайно було вiдкриття пам’ятника Тарасу Григоровичу Шевченку в центрi мiста Єревана, де були присутнi дипломати, влада мiста, заступник мiнiстра культури Вiрменiї В. Будумян, представники Федерацiї українцiв Вiрменiї (голова Тригуб-Аратюнян Ганна), з Києва приїхав заступник голови спiлки вiрмен України Тiгран Авакян, а також голова Київської вiрменської громади Норiк Геворкян, голова СВУ в Запорiзькiй областi Арташес Саргсян, голова СВУ в Закарпатськiй областi Оганез Нiкогосян, голова громади Хмельницької областi Сурен Аваген та мiста Кам’янець-Подiльський Артующ Гаспарян та голова Сумської громади Геворг Бегларян та наша творча група журналiстiв України.
Поезiя Кобзаря здобула визнання вiрмен ще наприкiнцi ХIХ ст. — переклади друкувалися як у Вiрменiї, так i у журналах i газетах, якi виходили поза її межами. Гегам Сарян переклав бiльшiсть творiв українського генiя. «Кобзар» вiрменською мовою неодноразово перевидавався починаючи з 1939 року. Тарас Шевченко, який написав тираноборчу поему «Кавказ», вiдтепер увiчнений i в гiрськiй Вiрменiї.
Пiсля святкових промов пам’ятник великому Кобзарю вiдкрили державний секретар МВС України Андрiй Заєць, надзвичайний та повноважний посол України у Вiрменiї Петро Литвин та депутат парламенту, лiдер партiї «Процвiтаюча Вiрменiя», меценат Гагiк Царукян, на кошти якого був зроблений пам’ятник.
Пролунали гiмни України та Вiрменiї, i у виконаннi творчого колективу «Днiпро» були представленi українська пiсня «Реве та стогне Днiпр широкий» та композицiя «Як у нас на Українi».
Приємне в цiй подорожi було i те, що наш вiзит до Вiрменiї вiдбувся пiд час проведення 17-го мiжнародного самiту 30 країн Франкофонiї, i в мiстi було дуже багато iноземних делегацiй. Присвячений вiн був творчостi i пам’ятi всесвiтньо вiдомого спiвака, Нацiонального героя Францiї, вiрменiна за нацiональнiстю Шарля Азнавура, портрети якого були розмiщенi в багатьох мiсцях мiста, i скрiзь лунала музика у виконаннi спiвака.
Вiрмени шанують свого земляка i мрiють про те, щоб республiканський аеропорт був названий його iм’ям. Шана їм, цьому мужньому народу, який пройшов випробування часом, зберiг свою культуру i розраховує на пiдтримку розбудови Нової Вiрменiї за рахунок iнвестицiй багатьох вiрменських дiаспор по свiту. А це сьогоднi реалiї нашого життя, якi перетворюють мiсто до зразкового стану, що ми i побачили на свої власнi очi у Вiрменiї.
Поїздки, зустрiчi, розмови з мешканцями Єревана i багатьох мiст, в яких ми побували, свiдчать про те, що змiни вiдбуваються, i гарантом цих змiн є народ. I я переконаний, що новий парламент, в цьому роцi або в залежностi вiд прийнятого нового закону про вибори, буде вирiшувати всi питання життєдiяльностi прозоро, а довiра народу повинна бути правильно використана.
Будемо вiрити та надiятися, що трьохмiльйонний народ Вiрменiї зробить свiй вибiр i стане прикладом для всiх країн пострадянського простору.
Побажання українцям мирного неба i щасливого життя передавали через нас також мер мiста Гайк Марутян, народний артист Вiрменiї Ашот Казарян, мiй добрий товариш по асоцiацiї спортивних журналiстiв Тигран Оганисян та багато iнших мешканцiв мiст i селищ, де ми були цiлий тиждень.
Час летiв дуже швидко. Нам показали бiльшiсть храмiв i iсторичних пам’яток Вiрменiї, якi збереглись тут i знаходяться пiд захистом держави. Це все вражає.
Вiрменiя стає одним з туристичних центрiв свiту. У всiх музеях черги i бажаючi доторкнутися до минулого цiєї мужньої i стiйкої держави. Кожний крок по мiсту — це пам’ять про минуле, погляд у майбутнє i звичайне сьогодення.
Дай Боже, щоб ця оксамитова революцiя у Вiрменiї на чолi з Миколою Пашиняном утвердила єднiсть народу. I бажання влади бути з народом i перейматися його турботами заради майбутнього своїх дiтей i своєї країни.
P.S. В кiнцi своєї розповiдi хочу щиро подякувати нашим гiдам Гарнику Мiрзояну, Овсепу Ванцяну, Акабу Iсабекяну та Армену Петаяну, головi правлiння Одеського центру вiрменознавства, за гарну та змiстовну програму нашого перебування у Вiрменiї.
Юрiй Работiн, Голова Одеської регiональної органiзацiї НСЖУ