|
|
   |
Перша сенсаційна новина — відкриття одразу 128 нових супутників Сатурна. Досі «володар кілець» і так мав рекордну кількість супутників — 145. Тепер воно збільшилося до 274.
Нові супутники знайшли за допомогою телескопа Canada France Hawaii Telescope на Гаваях у 2023 році, а результати дослідження було опубліковано цього місяця. Більшість відкритих супутників мають невеликі розміри, діаметром лише кілька кілометрів. Всі вони малі за розміром і обертаються під великим кутом щодо екватора Сатурна. Нові супутники знаходяться на величезних відстанях — від 10,5 до 29 мільйонів кілометрів від Сатурна, що значно далі від основних супутників, таких як Титан і Енцелад.
Частина нових супутників, ймовірно, сформувалася нещодавно — близько 100 мільйонів років тому. Одну групу із 47 супутників астрономи назвали Mundilfari, на честь скандинавського божества. Найцікавіше те, що нові супутники можуть бути лише частиною набагато більшої кількості, яку астрономи ще не відкрили. Доктор Едвард Ештон, провідний автор дослідження, вважає, що довкола Сатурна можуть бути тисячі ще не виявлених супутників. Тепер до досліджень підключиться космічний телескоп Джеймса Вебба, який намагатиметься розглянути, як ці супутники влаштовані.
Слід зазначити, що Сатурн зараз перебуває у особливій зоні уваги астрономів. Саме цього року у нього «зникнуть кільця» через те, що Земля під час руху по своїй орбіті опиниться в їхній площині. Саме ця обставина не дозволила Галілео Галілею відкрити кільця Сатурна у 1610 році. У той же час 370 років тому голландський фізик і астроном Християн Гюйгенс (25 березня 1655 р.) відкрив Титан — супутник Сатурна. Він зробив відкриття найбільшого супутника Сатурна з допомогою побудованого ним телескопа. Пізніше цей супутник був названий Титаном на честь міфологічного персонажа.
«Друге відкриття» цього супутника здійснив космічний апарат «Кассіні», який прибув до Сатурна в 2004 році і пропрацював на його орбіті близько 20 років. Від цього апарату відділився модуль «Гюйгенс», що спускається, який сів на поверхню Титана. Виявилося, що Титан — це справжня планета, яка має свою щільну атмосферу та численні моря та озера при температурі мінус 170 градусів. При такій температурі газ метан, що міститься в атмосфері супутника, переходить у рідкий стан.
Ще одним сюрпризом Сатурна став його супутник Енцелад, з-під крижаної поверхні якого були помічені крижані гейзери, що б’ють у космос. «Кассіні» пролетів через ці фонтани і встановив, що це кристали замерзлої води. Все це свідчить про можливий підлідний океан і наявність життя.
Отже підсумуємо кількість супутників у планет. У Землі один супутник — Місяць, у Марса два малі супутники (Фобос і Деймос), у Юпітера — 95 супутників, Уран має 28 супутників, Нептун — 16. Плутон, який вважається карликовою планетою, має 5 супутників. Дослідження продовжуються, і на нас чекає ще чимало відкриттів.
Ще одним цікавим сюрпризом березня стала успішна місія апарату НАСА «Блакитна примара», який здійснив успішну посадку на поверхню Місяця. Під фінал своєї роботи йому вдалося отримати зображення сонячного затемнення на Місяці під час місячного затемнення на Землі!
Подробиці про всі ці цікаві астрономічні та космічні події березня можна дізнатися на суботніх сеансах Одеського планетарію, що знаходиться на території астрономічної обсерваторії ОНУ імені І.І. Мечникова у парку Шевченка. Запис на відвідування за телефонами: 098-328-70-11, 093-005-61-87.
Михайло РЯБОВ. Голова Одеського астрономічного товариства