|
Інформація від Compass: Хорватія. Весняна зустріч European Academy of Paediatrics — Spring Meeting. Цьогоріч там звучав і голос України. Сильний. Правдивий. Болісний.
Марина Маменко, голова правління Української академії педіатричних спеціальностей, донесла європейській спільноті болючу, правдиву і надважливу істину: війна триває, і її найстрашніші наслідки — в дитячих очах, у дитячих серцях, у зруйнованих медичних закладах, які мали б бути простором захисту й турботи.
Діти потребують допомоги. Медичної. Психологічної. Людяної.
Під час цього заходу було показано відео — документальна фіксація атаки на дитячу поліклініку № 6 в ніч з 18 на 19 лютого. Це не художній фільм. І не вигадка. Це — свідчення.
Його записала Діана Чавдар — лікар-педіатр, волонтерка. Вона одеситка, але давно живе в Нідерландах і залишається серцем з Україною. Саме їй директор поліклініки Сергій Горіщак показав місце трагедії — те, що залишилось після ворожого удару.
Щира подяка оператору Олегу Марчуку — за чутливу, професійну зйомку, яка дозволила кожному глядачу відчути цю реальність.
Медичні заклади мають бути символами турботи й безпеки. Але сьогодні в Україні — це мішені.
І поки у Кривому Розі знову гинуть діти — ми не маємо права мовчати.
Світ має чути.
Світ має знати.
Світ має діяти.
Дякуємо всім, хто підтримує нас, хто доносить це за межі України. Хто поруч! Хто не зупиняється. Хто тримає цей інформаційний фронт.
Марина Маменко, голова правління Української академії педіатричних спеціальностей, донесла європейській спільноті болючу, правдиву і надважливу істину: війна триває, і її найстрашніші наслідки — в дитячих очах, у дитячих серцях, у зруйнованих медичних закладах, які мали б бути простором захисту й турботи.
Діти потребують допомоги. Медичної. Психологічної. Людяної.
Під час цього заходу було показано відео — документальна фіксація атаки на дитячу поліклініку № 6 в ніч з 18 на 19 лютого. Це не художній фільм. І не вигадка. Це — свідчення.
Його записала Діана Чавдар — лікар-педіатр, волонтерка. Вона одеситка, але давно живе в Нідерландах і залишається серцем з Україною. Саме їй директор поліклініки Сергій Горіщак показав місце трагедії — те, що залишилось після ворожого удару.
Щира подяка оператору Олегу Марчуку — за чутливу, професійну зйомку, яка дозволила кожному глядачу відчути цю реальність.
Медичні заклади мають бути символами турботи й безпеки. Але сьогодні в Україні — це мішені.
І поки у Кривому Розі знову гинуть діти — ми не маємо права мовчати.
Світ має чути.
Світ має знати.
Світ має діяти.
Дякуємо всім, хто підтримує нас, хто доносить це за межі України. Хто поруч! Хто не зупиняється. Хто тримає цей інформаційний фронт.