За гуманізм, за демократію, за громадянську та національну згоду!
||||
Газету створено Борисом Федоровичем Дерев'янком 1 липня 1973 року
||||
Громадсько-політична газета
RSS

Спорт

Золотий хет-трiк України

№65—66 (11409—11410) // 15 августа 2024 г.
Ірина Коляденко

XXXIII літні Олімпійські ігри у Парижі фінішували. Розіграно 329 комплектів медалей. 91 країна виграла хоч одну нагороду, 63 команди мають в активі хоча б одну золоту медаль. 40 разів піднімалися на найвищий ступень п’єдесталу пошани атлети США та Китаю. На перше місце американців вивіла більшiсть срібних медалей — 44 проти 27. Набагато більше у заокеанських спортсменів i «бронзи» — 42 проти 24. У топ-5 також увійшли Японія (20–12–13), Австралія (18–19–16 ) та Франція (16–26-22). Україна в олімпійській табелі про ранги розташувалася на 22-й позиції: 3 золоті нагороди, 5 срібних та 4 бронзові.

У ВСІХ ПЕРЕДОЛІМПІЙСЬКИХ ПРОГНОЗАХ Україні відводилося два «золота». Після блискучих перемог шаблісток на чолі з Ольгою Харлан та стрибунцi у висоту Ярослави Магучих «план» за цим показником було виконано. Осоромити прогнозистів вдалося завдяки боксеру Олександру Хижняку.

Його шлях на олімпійську вершину був драматичним. Три роки тому на Іграх у Токіо він у фіналі вагової категорії до 75 кілограмів вважався за явного фаворита в бою з бразильцем Ебертом Консейсан Соузою. Українець домінував упродовж всього поєдинку, але несподівано пропустив нокаутуючий удар. Вигране «срібло» кваліфікувалося як поразка. Мало хто б зміг вистояти після такого конфузу. Крім того, готуючись до Парижа, де довелося виступати у новій для себе ваговій категорії до 80 кг, Олександр отримав тяжку травму, яка вибила його з тренувального процесу на тринадцять місяців. У столиці Франції турнірний шлях Хижняка теж не був усіяний трояндами.

Олександр Хижняк
Олександр Хижняк

У першому турі роздільним рішенням суддів Олександр переміг свого опонента — екс-українця Пилипа Акілова, який нині представляє Угорщину. В 1/4 фіналу українець одностайним рішенням суддів вибив бразильця Вандерлея Перейру. В 1/2 боксер з Полтави вступив у двобій з кубинцем Арленом Лопезом — дворазовим олімпійським чемпіоном, де у надскладному поєдинку (3:2) гарантував собі місце у фіналі. У боротьбі за «золото» опонентом Олександра став Нурбек Оралбай з Казахстану — чинний чемпіон світу у напівважкій вазі.

На кону стояла мрія Олександра Хижняка — звання олімпійського чемпіона. І у фінальному бою українець зробив все, аби привезти омріяну нагороду до України. Вiн з перших секунд пішов уперед і у своєму стилі наносив чимало ударів супернику, проте Оралбай відповідав на атаки, пробиваючи на відході бокові. Тим не менш, за рішенням суддів перший раунд виграв українець. Натиск «полтавського танку» відчувався і у другому раунді, але вдалі комбінації Оралбая допомогли йому виграти цей раунд. Перед вирішальною трихвилинкою рахунок був рівним, тож все вирішував третій раунд. І у ньому Олександр довів свою силу та волю до перемоги. Український боксер продовжував завдавати удари: спершу казах отримав розсічення, а з фінальним гонгом упав навкарачки. У підсумку судді віддали перемогу Олександру Хижняку. Відтепер українець носить горде та омріяне звання — олімпійський чемпіон!

«У той момент, коли грав гімн, мене пробрало через кожну клітинку організму. Я згадував увесь шлях, який ми пройшли, все своє життя, ситуацію у нас в країні, підготовку до цих змагань, — казав Олександр Хижняк журналістам після церемонії нагородження. — Стримати сльози було важко. Адже після Олімпійських ігор у Токіо всі думки були саме про цю медаль. Пам’ятаю, певно, кожен день упродовж цих років. Було багато випробувань, але вони даються нам не просто так, і ми змогли їх подолати. Пишаюсь тим, що мав можливість представляти свою країну. Вдячний Україні й українцям за підтримку. І саме ця перемога цінна, враховуючи умови, в яких ми готувалися, як це було важко. Велика подяка нашим військовим, якi є для мене великим прикладом, вони ціною власного життя боронять мир та спокій в нашій країні. Тому дійсно для мене ці змагання були дуже важливі та цінні, як і перемога на них».

БОРЕЦЬ ГРЕКО-РИМСЬКОГО СТИЛЮ ПАРВІЗ НАСіБОВ у фіналі вагової категорії до 67 кг поступився Саїдові Есмаїлі Левейсі з Ірану — 5:6. Але, справді, його «срібло» — на вагу «золота». На шляху до фіналу він здолав серба Мате Немеша, Амантура Ісмаїлова з Киргизії та азербайджанця Хасрата Джафарова. Після зіткнення з Ісмаїловим українець став відчувати проблеми з оком. Після півфінального бою з Джафаровим Парвіз навіть не зміг прийти на прес-конференцію. Головний тренер збірної України по боротьбі Володимир Шацьких зазначив, що Насібов пройде ретельне медичне обстеження, оскільки праворуч він майже не бачив. Йшли розмови про те, що Насібов через проблеми зі здоров’ям на вирішальний бій не вийде. Але ж він вийшов! І боровся гідно.

Жан Беленюк
Жан Беленюк

«Я не маю радості, тому що в моїй країні відбувається війна, — прокоментував свiй виступ вiце-чемпiон. — У той час, коли я тішуся, гинуть ті люди, які захищають мою сім’ю, мого сина, моїх батьків, тому ця медаль дуже дорога для мене, і я розділяю її з усією своєю країною та з усіма нашими воїнами, хлопцями, які охороняють, можна сказати, наш сон в Україні. Тож дорога медаль. Так, це не те, чого я прагнув. У мене є мрія — і вона досі залишається. Робитимемо все можливе, щоб повернутися до цього і здійснити свою мрію».

Не меншої поваги заслуговує незламний Жан Беленюк. У бронзовому фіналі Олімпіади з греко-римської боротьби у категорії до 87 кг вiн здолав Аркадіуша Кулініча з Польщі. Зустріч завершилася перемогою українського спортсмена із рахунком 3:1. На ОІ у столиці Франції Беленюк у першій сутичці впевнено переміг китайця Цянь Хайтао з рахунком 7:1, а у другій був сильнішим за багаторазового призера чемпіонатів Азії Нурсултана Турсінова з Казахстану — 7:3. У півфіналі Жан поступився Алірезі Мохмадіпіані з Ірану.

Для Жана Беленюка це третя олімпійська медаль у кар’єрі. У Ріо-2016 він завоював «срібло», а в Токіо-2020 — «золото».

СРІБНОГО УСПІХУ добився екіпаж каное-двійки у складі Людмили Лузан та Анастасії Рибачок. У фінальному заїзді на 200 м вони показали другий результат (1:54.30) і здобули срібну медаль. «Золото» дісталося китаянкам Сюй Шисяо і Сунь Менья, які оновили олімпійський рекорд на цій дистанції — 1:52.81.

ТОЧКУ У МЕДАЛЬНІЙ ЕСТАФЕТІ на Олімпіаді в Парижі поставила представниця жіночої боротьби Ірина Коляденко. Виступаючи у ваговій категорії до 62 кг, вона в 1/8 фіналу взяла гору над Орхон Пуревдорж із Монголії (8:7), потім були переможенi болгарка Біляна Дудова — 7:3 та Айсулуу Тінібекова з Киргизії — 9:2. Усі три суперниці у різні роки ставали чемпіонками світу. Лише у фіналі Ірина програла другому номеру світового рейтингу японці Сакурі Мотокі (1:12).

«Я відчувала, що з моїм потенціалом, тренером, моєю командою ми можемо виграти «золото», тому я засмутилася», — заявила після закінчення сутички Ірина. Тим не менш, «срібло» Коляденко — найкращий результат України в жіночій вільній боротьбі на Олімпійських іграх з 2004 року, коли у категорії 48 кг «золото» вигравала Ірина Мерлені.

Юхим ОЧЕРЕТЬКО



Комментарии
Добавить

Добавить комментарий к статье

Ваше имя: * Электронный адрес: *
Сообщение: *

Нет комментариев
Поиск:
Новости
08/11/2023
Запрошуємо всіх передплатити наші видання на наступний рік, щоб отримувати цікаву та корисну інформацію...
20/11/2024
Продовжується передплата, і відповідно благодійних вчинків стає більше — люди бажають подарувати газету тим, хто немає можливості зараз її передплатити з різних причин...
20/11/2024
Верховна Рада 19 листопада ухвалила проєкт державного бюджету на 2025 рік. Головний фінансовий документ країни підтримали 257 народних депутатів, 35 проголосували проти, 12 утримались, а 21 не голосував...
20/11/2024
Реагуємо на черговий напад ворога. В ОВА провели засідання комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій...
20/11/2024
Погода в Одесі 22—27 листопада
Все новости



Архив номеров
ноябрь 2024:
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30


© 2004—2024 «Вечерняя Одесса»   |   Письмо в редакцию
Общественно-политическая региональная газета
Создана Борисом Федоровичем Деревянко 1 июля 1973 года
Использование материалов «Вечерней Одессы» разрешается при условии ссылки на «Вечернюю Одессу». Для Интернет-изданий обязательной является прямая, открытая для поисковых систем, гиперссылка на цитируемую статью. | 0.066