|
Вiтаємо XXIV мiжнародний книжковий фестиваль «Зелена хвиля», що вiдбу- вається нинi одночасной у творчiй спiвпрацi з XXI всеукраїнським форумом «Українська книга на Одещинi» i урочистого вiдкриття якого очiкуємо сьогоднi о 17.00 у парку iменi Т. Г. Шевченка на Книжковiй сценi!
Книжкова алея, Книжкова сцена, Територiя творчостi у парку та Одеська нацiональна наукова бiблiотека з читальнею-кав’ярнею «Лiтера» просто неба на вулицi Пастера, 13, чекають на вас та на ваших дiтей i вже гостинно приймають перших вiдвiдувачiв!
Деякi обставини й заходи книжкового свята наша газета вже висвiтлила у номерах вiд 16 липня та 4 серпня, анонсуємо низку творчих акцiй i в нинiшньому номерi. А на наших сходинках присядемо й обговоримо проблеми книжкової справи... i як дiють правдивi лицарi Книги в запропонованих обставинах.
Сумний заспiв, але ж нiде правди дiти. Про стан видавництва й книгорозповсюджування ми повiдомляли читача у номерi вiд 14 липня у зв’язку з загальними труднощами, що їх потерпають терени культури вiд пандемiї коронавiрусу. На той час з’явилися певнi надiї. Проте, вже 20 липня на Фейсбуцi звернувся до культурної спiльноти президент Української асоцiацiї видавцiв i книгорозповсюджувачiв Олександр Васильович Афонiн i сказав, зокрема, таке:
— Найбiльшою сферою, що постраждала внаслiдок карантину, є видавнича. Ми ретельно аналiзуємо стан галузi, проводимо опитування... Змушенi констатувати: ситуацiя рухається в бiк катастрофи. Для видавцiв та книжкової торгiвлi ковтком повiтря, наче для хворого на коронавiрус, могли б стати кошти, видiленi Українському iнституту книги пiсля секвестру бюджету — задля закупiвлi книжок для бiблiотек.
Минуло три мiсяцi з дня пiдписання Президентом України вже секвестрованого бюджету, але конкретних дiй для початку реалiзацiї програми закупiвлi книжок для поповнення фондiв бiблiотек ми не спостерiгаємо. Це саботаж? Дурiсть?.. Неусвiдомлення ролi книги як мозку нацiї? Книга є джерелом знань, вона виховує кадри, вона несе мораль i духовнiсть.
Ми абсолютно не переконанi, що закон № 3377, в якому прописано iнституцiйну пiдтримку галузi, запрацює пiсля таких тривалих узгоджень. Пацiєнт в реанiмацiї! Нема часу на колоквiуми, коли галузь потребує кисневої маски. Хто вiдповiсть за зволiкання?..
Проте не нас лякати несприятливими обставинами: ми живемо й дiємо попри все i вiдчуваємо неабиякий драйв.
Десь сiмдесят видавництв було зареєстровано як учасникiв «Зеленої хвилi»-2020: здебiльшого з усiєї України, а також з Польщi й Туреччини. I позаяк визнано Одесу «Мiстом лiтератури» ЮНЕСКО, то й вiдповiднiсть статусу маємо засвiдчити.
Нагадаємо, в чому, власне, полягає непересiчнiсть нашого книжкового свята, що його нинi влаштовано згiдно «Меморандуму про спiвпрацю» мiж оргкомiтетами МКФ «Зелена хвиля» i ВФ «Українська книга на Одещинi». Обидва форуми — некомерцiйнi, хоча й не виключають з програм продаж книжок. «Зелена хвиля» — фестиваль ще й монiторинговий: його упорядникiв як спецiалiстiв виставкової галузi цiкавлять питання взаємин попиту й пропозицiї на ринку книги. В цьому сенсi ставлення оргкомiтету до авторства й персон є вiдстороненим: тут нiкого не рекламують, а надають можливiсть вiльного вислову. Щоправда, до уваги береться й резонансний потенцiал особистостi: аби публiка не знудилася! Не вподобав — не слухай, не читай, не купуй, проте iншим не заважай.
Наша епоха — iнформацiйний вир, який може для декого стати й згубним! Де орiєнтири? Чим керується «Зелена хвиля», запрошуючи ту чи iншу персоналiю книжкового ринку? «Маємо координатора, що вправно орiєнтується в безмежностi Iнтернету!» — засмiялась на моє питання голова оргкомiтету «Зеленої хвилi» Галина Безикович. Ну, звiсно, я одразу здогадалася, хто той вправний «сiрий кардинал» книжкового фестивалю: фiлологиня, авторка виставкових проектiв, лауреатка нашого газетного конкурсу «Люди дiла» Лала Алєскерова. Органiзацiйнi здiбностi, тонке чуття ринкової кон’юнктури, вмiння нейтралiзувати потенцiйну конфлiктну ситуацiю. Бо хто думає, що великий громадський захiд має лише палких прихильникiв, той помиляється: невдоволених будь-якому заходу не бракує.
Ще цiкавинка: зазвичай «Зелена хвиля» й «Українська книга на Одещинi» мали кожний своє специфiчне коло вiдвiдувачiв i учасникiв. Нинi вiдбудеться дифузiя.
«Багато хто з постiйних учасникiв «Зеленої хвилi» не вiд того, щоб скористатися додатковим презентацiйним майданчиком нашого всеукраїнського форуму, — каже заступник генерального директора Одеської нацiональної наукової бiблiотеки Ольга Бєльницька. — «Українська книга на Одещинi» теж не вiдкидає можливостей додаткової локацiї: бiблiотеки Одеси вже давно є суб’єктами книжкових виставок «Зеленої хвилi».
«Форум в умовах пандемiї — це перевiрка нашої дiєспроможностi, — вважає генеральна директорка ОННБ Iрина Бiрюкова. — Одесi пощастило: вона потрапила у вiкно можливостей завдяки клiмату. Онлайн-спiлкування, як ми переконалися, привабливе для початкiвцiв Мережi, але незабаром воно втомлює, бо людина потребує живого слова й живого лиця. В умовах пандемiї онлайн рятує, але й позбавляє енергетики. Ми, бiблiотекарi, звикли до бурхливого людського моря.
За губернаторства Максима Степанова в Одеськiй областi узяла старт iнiцiатива «Медiатека», що має на метi реновацiю бiблiотек, вiдкриття медiацентрiв у районах, цифрування бiблiотечних процесiв: Любашiвку, Арциз, Сарату, Березiвку вже охоплено. Локомотивом проекту стала директорка обласного управлiння з питань культури, туризму, нацiональностей та релiгiй i охорони культурної спадщини Олена Олiйник: професiонал, що посiдає належне мiсце. Наша з нею взаємодiя — на рiвнi думки. Виїзди книжкового форуму з дарунками до районiв матерiально пiдтримує очолюваний нею департамент».
Олександр Афонiн: «Оперативнi данi рiчного випуску книжкової продукцiї станом на 02.01.2019 року. 2017 рiк. Видано назв книг i брошур 18613. Сумарний наклад 39,2 млн. примiрникiв. 2018 рiк. Видано назв книг i брошур 18330 (у вiдсотках до аналогiчного перiоду за 2017 рiк — 96,5 %). Сумарний наклад 33,5 млн. примiрникiв (у вiдсотках до аналогiчного перiоду за 2017 рiк — 85,5%)».
Iгор Степурин, голова ревiзiйної комiсiї Української асоцiацiї видавцiв та книгорозповсюджувачiв: «Порiвняно з першим пiврiччям 2019 року у першому пiврiччi 2020 року: малими видавництвами було зменшено видання книжок за титулами на 49%, а за накладами на 56%; середнi та великi видавництва вiдповiдно зазнали втрат 43% за назвами i 48% за накладами. Сумарнi надходження коштiв вiд усiх видiв продажу книжкової продукцiї виявилися на 47,9% меншими за показники першого пiврiччя 2019 року».
З незначними скороченнями: «Вихiдний № 48/07 вiд 27.07.2020. Прем’єр-мiнiстровi України Шмигалю Д. А. Копiя: Мiнiстру культури та iнформацiйної полiтики України Ткаченку О.В.
Шановний Денисе Анатолiйовичу!
Громадська спiлка «Українська асоцiацiя видавцiв i книгорозповсюджувачiв» висловлює щиру подяку за прийняття законiв, якi:
залишили кошти ДУ «Український iнститут книги», хоча i в секвестрованому варiантi, на забезпечення його дiяльностi загалом i пiдтримку вiтчизняного книговидання зокрема;
передбачають iнституцiйну пiдтримку суб’єктiв книговидавничої галузi, якi найбiльше постраждали внаслiдок карантину, введеного з метою подолання пандемiї коронавiрусу, та породженої ним економiчної кризи.
Однак, на жаль, застарiла неконструктивна бюрократична практика розроблення та затвердження пiдзаконних нормативних актiв залишає цi життєдайнi рiшення лише «паперовим змiєм», якому не дали здiйнятися в небо, тобто реалiзувати... пiдтримку вiтчизняного книговидання та зупинення процесу його стрiмкої руйнацiї. I це при тому, що станом на 20.07.2020 Книжковою палатою України iменi Iвана Федорова зафiксовано найбiльше за всi роки незалежностi України падiння обсягiв виробництва книжкової продукцiї: 58,7% за назвами i 80,7% за накладами!
...Просимо Вас, шановний пане Прем’єр-мiнiстре, вжити всiх доступних Вам заходiв задля термiнової змiни iснуючих процедур узгодження пiдзаконних актiв з метою прискорення:
перекидання в бюджетi ДУ «Український iнститут книги» коштiв у розмiрi 15 млн. грн. в межах статтi «Розвиток» та 10 млн. грн. зi статтi «Споживання» на статтю «Розвиток» для використання їх на закупiвлю книжок для бiблiотек з метою максимального скорочення строкiв реалiзацiї програми закупiвель;
затвердження «Порядку використання бюджетних коштiв на закупiвлю книжок для бiблiотек»;
узгодження та затвердження проекту «Порядку надання iнституцiйної фiнансової допомоги видавництвам, якi постраждали внаслiдок дiї карантину».
Пiдпис: «Президент ГС «Українська асоцiацiя видавцiвi книгорозповсюджувачiв» Олександр Афонiн».
Олександр Афонiн: «За минулi роки Українська асоцiацiя видавцiв та книгорозповсюджувачiв неодноразово пропонувала урядовцям повну покрокову технологiчну карту з визначенням необхiдних для гармонiйного розвитку людини, суспiльства й економiки держави параметрiв виробництва i споживання книжкової продукцiї в країнi, а також перелiк послiдовних промiжних, пов’язаних спiльною логiкою, етапiв i дiй, якi мають бути реалiзованi для досягнення поставленої мети.
Однак цi комплекснi пропозицiї як не цiкавили високих керiвникiв, так не цiкавлять i досi. В окремих випадках посадовцi, з метою отримання короткострокових полiтичних чи iмiджевих дивiдендiв, висмикували окремi фрагменти з логiчного, запропонованого нами ланцюга дiй, реалiзували їх i потiм носилися з ними як дурень з писаною торбою, навiть не усвiдомлюючи, що реалiзацiя окремих розрiзнених... крокiв, навiть з найкращими намiрами, порушує загальну логiку руху, послiдовнiсть дiй i може дати зворотний вiд очiкуваного результат.
У дуже численному колi своїх друзiв i знайомих я не знаю жодної людини, яка могла б сказати, якi конкретнi горизонти зростання хоч однiєї з перспективних галузей визначено хоч якимсь мiнiстерством чи вiдомством, iз зазначенням строкiв досягнення цих перспектив; яка ресурсна база є i яка потрiбна для реалiзацiї цих завдань, та що i коли суспiльство та країна отримають в результатi їх виконання.
Сьогоднi уряд безоглядно робить дуже великi кредитнi запозичення на покриття попереднiх боргiв. I немає жодної достовiрної iнформацiї про те, яка частка цих запозичень iде на розвиток тих галузей i секторiв економiки, за рахунок успiшної й ефективної дiяльностi яких ми зможемо вiддавати тi борги, якi лавиноподiбно зростають майже щоденно.
...Сьогоднi перед очима навiть обiзнаного спостерiгача дiяльнiсть урядових структур радше нагадує хаотичний рух, без усвiдомлення мети, напрямiв i наслiдкiв такої дiяльностi.
...Найбiльша помста книжок людям за невдячне ставлення до Книги — це безграмотнi чиновники, якi, здається, взагалi нiчого не читали, а вважають, що все знають i без книжок».
Дарунки видавцiв районним бiблiотекам i дитячим навчальним закладам — давня й славетна традицiя форуму «Українська книга на Одещинi» попри усi терни дикого ринку!
Цього разу наш суботнiй пункт призначення — смт Доброслав, колишнє Комiнтерново, а зi свого початку близько 1802 року — Антоно-Кодинцеве. Чому саме туди?
«Кожна гривня, що її докладено до книжкового свята, принесе зиск у поколiннях, — впевнено каже Iрина Бiрюкова. — В наш «десант» вже записалося близько 70 персон. Вже й книжки дарунковi зiбрали. Для районних бiблiотек це незабутнє свято. Чутка про форум лiтає у районах, як голубина пошта. Веземо у Доброслав зiрку сучасної української лiтератури Iрен Роздобудько з творчою програмою. Координатором подорожi виступає Олеся Кривогуз.
Голова селищної ради Людмила Прокопечко просила нас привезти якомога бiльше лiтератури для дiтей».
...Авжеж, я слiдкую за рубрикою Прокопечко у Фейсбуцi: «Це Доброслав, друзi!». За децентралiзацiї непоказне досi мiстечко ожило, набуло творчого потенцiалу. «Уявiть собi, — з посмiшкою, але й захоплено зазначає Iрина Бiрюкова, — вони там сучасно обладнану громадську вбиральню збудували, зi столиком для сповивання немовлят!». Хто читає нашi репортажi про районнi «десанти» форуму, той зрозумiє...
«Прокопечко знає потреби селища, — провадить Бiрюкова. — Соцiальнi заходи, культура в селищi не на останньому мiсцi. Праця — на перспективу. Коректне, виважене ставлення до подiй iсторiї. Це все iмпонує, от ми й обрали Доброслав».
...I доки наше головне багатство — люди, то «годi нам журитися, пора й перестати»! От що написав О. В. Афонiн, готуючи презентацiю поетичної збiрки на лiтературному майданчику ОННБ:
Чогось сьогоднi води потемнiли,
Їх, мабуть, покропив святий Iлля...
Липневi грози в небi вiддзвенiли,
Й стернею наїжачилась земля.
Серпневе небо бiле ще вiд спеки,
Та голосiв пташиних вже не чуть.
Готуються птахи у свiй далекий,
Той споконвiчний i незмiнний путь.
Лише стрижi ще стрiмко вишивають
Бiля поверхнi темної води,
Та яблука так швидко дозрiвють,
I пахнуть молодим вином сади.
Життя триває! I наша «Зелена хвиля» майбутнього року «знову сили набереться, потiм зрине i гучна, i бучна, переможно валом сплесне i воскресне». А отут вже я вам не скажу, чий вiрш, — здогадайтесь!
Тiна АРСЕНЬЄВА. Використано свiтлини з iсторiї «Зеленої хвилi» й форуму «Українська книга на Одещинi». Фото автора І з фейсбука